Дональд Трамп офіційно став 47-м президентом США. Загальні речі, про які йшлося в його інавгураційній промові, є дуже тривожними.
В перші сто днів найважливішими для Трампа питаннями буде боротьба з інфляцією та питання контролю над міграцією. І для цього він хоче вивільнити собі руки від війни в Україні.
Мене в цій промові вразило, що він згадав про розширення території США. Тобто, усі ці фрази про Панамський канал, Гренландію та Канаду, які він раніше казав не один раз, це не просто робота на публіку. Фактично, Трамп перед усім світом сказав, що для великих держав, таких як США, є одні правила, а для слабших держав правила інші. Очевидно, до цієї категорії він відносить Україну. І ці слабші держави мають враховувати інтереси великих. Тобто, можна сказати, що він заперечив принцип непорушності кордонів – один з основоположних принципів сучасного міжнародного права.
Про що це свідчить? Що його світогляд, погляд на міжнародні відносини радикально не відрізняється від світогляду Путіна. І тому зустріч (або розмова), яку вони планують з Путіним, мають для нас тривожне підґрунтя. Треба подивитися, наскільки буде дотримуватися принцип "нічого про Україну без України".
Загалом, хотілося б, аби першою відбулася зустріч президента США з президентом України, а не з Путіним. Також я розраховую нарешті побачити план Трампа щодо припинення війни в Україні. І не виключаю, що на певному етапі до нас добереться його емісар, який так і не приїхав до інавгурації.
Що робити українській владі та дипломатам у зв’язку зі зміною американської адміністрації? Ніколи не здаватися.
По-перше, треба налагоджувати діалог з адміністрацією Трампа. Він має бути стратегічним, тобто відбуватись постійно і з усіма політичними гравцями у США. Потрібно, щоб цей діалог був як діалог США та Ізраїлю.
По-друге, намагатися достукатися до Трампа, шукати людей у його оточенні, таких лідерів, які можуть донести до нього наші аргументи. Варто розуміти, що подобається нам це, чи ні, Трамп – президент США. Нам доведеться працювати з ним, і треба враховувати методи його роботи, емоційність, самозакоханість, звичку не слухати експертів.
По-третє, треба активніше працювати з громадськістю у США, з’являтись на медіамайданчиках. Зараз це буде робити складніше. Але цим мають займатися люди, які вміють говорити мовою, зрозумілою американським політикам, аби вони дослухалися до наших аргументів.
Це те, що ми маємо робити у США. Але потрібно розмовляти й з нашими європейськими колегами. Аби вони не просто розмірковували, що робити, що через Трампа потрібні якісь надзусилля, а справді робили ці надзусилля. Щоб, скажімо, вони були готові заплатити за американську допомогу Україні.
Крім того, варто суттєво підвищити внутрішню компоненту. Потрібно, щоб в українському суспільстві всі не сподівалися на Трампа: що він прийде і розв’яже усі проблемні питання. А щоб було розуміння: без нас ніхто нічого не вирішить. Потрібна нова якість управління державою. Потрібно перевести життя на військові рейки, підпорядкувати усе досягненню позитивних результатів.
Та головне питання – це зупинити Путіна. Адже без перехоплення стратегічної ініціативи та зупинки просування РФ, будь-які переговори будуть переговорами під диктат Росії.
Олег Шамшур, екс-посол України в США
