У Кремлі усвідомлюють, що їхня тактика залякування Заходу ядерною зброєю втрачає свою ефективність. Тепер Володимир Путін має придумати якісь нові інструменти для того, щоб захистити свої "червоні лінії", пише The Washington Post.
"Був перебір із ядерними погрозами. До таких заяв вже є імунітет, і вони нікого не лякають", — сказав виданню російський чиновник на умовах анонімності.
Російський науковець, наближений до МЗС, визнав, що застосування Росією ядерної зброї справді є малоймовірним, "оскільки це дійсно призведе до незадоволення серед партнерів Росії на Глобальному Півдні, а також тому, що, очевидно, з військової точки зору, це не дуже ефективно".
"Уся ця дискусія про ядерний поріг перебільшує загрозу такого типу ескалації та недооцінює можливість альтернативних варіантів. Оскільки Захід має глобальну військову інфраструктуру... можна знайти багато вразливих місць", – додав академік.
Показова нерішучість США у скасуванні заборони на глибокі удари західною зброєю по території РФ до певної міри заспокоїла Кремль. Зростає очікування, що дозвіл на удари, якщо його взагалі дадуть, буде "дуже обмеженим", кажуть аналітики та російські чиновники. Однак на Путіна все ще тиснуть, щоб він якось відповів, якщо дозвіл дадуть.
"Є розуміння, що червоні лінії, проведені Москвою, Заходом ігноруються, і з боку Москви повинні бути вагоміші та суттєвіші кроки, щоб продемонструвати серйозність своїх намірів", — сказав російський академік.
Засновниця французької компанії політичних консультацій R-Politik Тетяна Станова каже, що глибокі ракетні удари по території РФ справді можуть стати внутрішньою політичною проблемою для Кремля, на відміну від інших "червоних ліній", які стосувалися передачі Україні різних типів зброї.
"Для Путіна це якісний зсув, який виводить ситуацію на новий рівень і за яким може послідувати подальше розширення", – каже вона.
Лоуренс Фрідман, почесний професор воєнних досліджень у Королівському коледжі в Лондоні, припускає, що на удари по території РФ Москва може відповісти диверсійними операціями проти військових цілей або іншої інфраструктури Заходу там, де участь Росії буде важко довести. Наприклад, Росія може почати тісну співпрацю з єменьскими хуситами.
"Він не хоче вдаватися до чогось драматичного чи різкого, у сенсі ядерних чи прямих боїв між нашими військами та його військами, але [це] не означає, що нічого серйозного не відбудеться", — вважає Фрідман.
Пов’язаний із Кремлем політичний аналітик Сергій Марков навпаки вважає, що Росії "доведеться ескалувати", оскільки Захід вже навчився не боятися російських "червоних ліній".
"Оскільки Росія впевнена, що в якийсь момент удари по Москві обов'язково будуть, то нам потрібно бити першими", - сказав він, припускаючи зокрема можливість закриття посольства Великобританії в Москві та навіть удари по авіабазах у Польщі та Румунії, де базуються деякі передані Україні F-16.
Тетяна Станова своєю чергою відкидає ймовірність таких ударів, поки ситуація для Кремля не буде справді випадком відчаю.
Однак Марков наполягає, що Путін міг би посилити свої погрози та розіграти "золоту карту", влаштувавши ескалацію просто перед листопадовими виборами в США, щоб посіяти в американцях реальний страх ядерної війни і щоб вони проголосували за Дональда Трампа, який виступає за поступки Росії.
Станова вважає, що поки що Путін і сам не знає, як йому захищати "червоні лінії".
Російські погрози на адресу Заходу
Як писав УНІАН, нещодавно спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін пригрозив ударити балістичними ракетами по Європарламенту у Страсбурзі, якщо Україні дозволять глибокі удари по території РФ.
Постійний представник РФ в ООН Василь Небензя також заявив, що дозвіл Україні бити по РФ означатиме, що НАТО перебуває у стані війни з Росією.
