Зовнішньополітичні кроки президента США Дональда Трампа можуть призвести до нестримного розповсюдження ядерної зброї, зокрема, в Європі та Азії. Про це йдеться в аналітичній статті Foreign Policy.
Уточнюється, що такі країни, як Південна Корея, Японія, Іран, Саудівська Аравія, Німеччина, Бельгія, Італія, Іспанія та Нідерланди є так званими ядерними латентними державами, які потенційно можуть швидко створити зброю масового ураження. Протягом останніх восьми десятиліть Сполучені Штати виступали гарантом безпеки для багатьох країн як у Європі, так і в Азії.
На сьогодні ядерну зброю мають тільки дев'ять країн: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Ізраїль, Індія, Пакистан та Північна Корея. Учасниками договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який набув чинності 1970 року, є 190 держав. Єдиними країнами, які не підписали його, є Індія, Ізраїль, Пакистан і Південний Судан, а Північна Корея вийшла з договору 2003 року. Експерти пояснили, що багато країн підписали ДНЯЗ через гарантії США щодо їхньої безпеки, що прийнято називати "ядерною парасолькою".
"Без гарантій безпеки США світ міг би бути більш небезпечним, якби з'явилися ще кілька держав, що володіють ядерною зброєю, в Європі, Азії, Африці та Латинській Америці. Ядерна безпека і побоювання ненавмисної ескалації у зв'язку з володінням ядерною зброєю означають, що ми могли б навіть побачити потенційне застосування ядерної зброї - навмисне або випадкове - що мало б катастрофічні наслідки", - йдеться в статті.
За даними видання, гарантії безпеки США, які тривалий час вважалися вельми надійними, стали основою глобального режиму нерозповсюдження, що знизив імовірність ядерної війни. Він дав змогу країнам спрямовувати свої ресурси на інші цілі, включно з економічним процвітанням. Проте експерти вважають, що довіру багатьох країн до "ядерної парасольки" США було підірвано Трампом, інавгурація якого відбулася 20 січня. Зазначається, що якщо один із європейських або східноазіатських союзників Америки по НАТО вирішить убезпечити себе від ядерної загрози з боку РФ, створивши власну зброю масового ураження, може виникнути ефект доміно, що призведе до появи ще кількох ядерних держав, а це, зрештою, "поховає" режим ядерного нерозповсюдження.
"Ризики поширення ядерної зброї в Азії можуть бути навіть вищими, ніж у Європі, оскільки і Франція, і Велика Британія володіють ядерними арсеналами, які можуть забезпечити розширене стримування НАТО. Проте навіть у Європі політичні умови викликають занепокоєння", - зазначено в статті.
Багато вчених вважають, що наявність ядерної зброї в усьому світі може посилити безпеку, але, як зазначають автори статті, заохочення широкого розповсюдження є вкрай нерозважливим кроком, оскільки впровадження ядерних програм породжує страх, недовіру і конкуренцію навіть серед союзників.
"Якщо США продовжать сіяти серйозні сумніви щодо надійності своїх безпекових зобов'язань, організації в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні повинні будуть заповнити прогалину, щоб створити стійкі багатосторонні рамки безпеки. Також важливо, щоб потенційні держави-розповсюджувачі враховували, що придбання ядерної зброї не зробить їх безпечнішими", - додали автори.
Ядерна зброя в Європі
Як писав УНІАН, через нову політику адміністрації Трампа президент Франції Еммануель Макрон ініціював обговорення з європейськими лідерами можливості використання французької ядерної зброї для захисту Євросоюзу.
Водночас президент Польщі Анджей Дуда закликав США перенести американські ядерні боєголовки, що зберігаються в Західній Європі або США, на територію Польщі як стримувальний фактор проти майбутньої російської агресії.
