Президент США Дональд Трамп знову виступив із заявами щодо війни в Україні. Зокрема сказав, що його у вторгненні Росії винні попередник Джо Байден, російський диктатор Володимир Путін та президент України Володимир Зеленський.
Чи є такі заяви Трампа щодо України констатацією безпорадності, зважаючи, що він прагнув досягти миру до 100 днів з моменту своєї інавгурації? Не думаю.
З одного боку, він все ще перебуває в ілюзії, що вдасться якось домовитися щодо миру. Ця ілюзія нікуди не поділась. І, на жаль, такі люди, як спецпосланець президента США Стів Віткофф певною мірою підживлюють її.
З іншого боку, у Трампа все ж є розуміння, що ті кроки, на які він сподівався, швидкого результату дати не можуть.
Тому він зараз змушений шукати пояснення, чому цього не відбулося. І він це робить саме в такий спосіб, саме такими заявами. Тож, на мою думку, це поки що не стільки безпорадність, скільки визнання того факту, що ситуація, м’яко кажучи, розвивається не так, як він собі планував.
Також варто розуміти, що Трамп остаточно не відмовився від спроб розв’язати ситуацію. Але вже помітно, що його ентузіазм буде зменшуватись, якщо він не бачитиме якихось реальних результатів. Загалом Трампу як людині, яка прийшла до влади з максимально публічної сфери, потрібно постійно демонструвати результати. А зараз у нього нічого такого немає. Якщо він отримає навіть проміжний результат, тоді і зміниться тональність заяв.
Власне, думаю, ще кілька тижнів відбуватимуться спроби якось домовитися з росіянами, ця історія ще не закінчена. Можливо, росіяни навіть кинуть якусь "кістку" у вигляді невеликого перемир’я, наприклад, у Чорному морі, чи щось подібне. Але якщо потім і це "провалиться", то у Трампа, по суті, залишиться лише два варіанти.
Перший варіант – "умити руки", тобто вийти з цього всього. Але він не може цього зробити, адже такий крок просто знищить його репутацію.
Другий варіант – почати тиснути на Росію. І тут також існує два моменти. Один пов’язаний із санкціями. Другий, як на мене, важливіший – це додатковий пакет допомоги Україні.
Допомога Україні, скоріше за все, буде можлива тоді, коли Трамп зрозуміє, що росіяни його "водять за ніс", виставляють дурнем.
Раніше можна було говорити про ще один варіант – якщо відбудеться якась дуже трагічна подія, і йому потрібно буде в такий спосіб реагувати. Але тут, в контексті обстрілу росіянами міста Суми у неділю, можна констатувати, що ця трагедія не стала для Трампа причиною змінити своє ставлення до Росії. Тому, скоріш за все, президент США зрозуміє безперспективність домовленостей з Москвою, і тоді почне якось діяти по-іншому.
Зараз у нього, думаю, немає загальної картини, він не бачить ситуацію повністю, адже, судячи з усього, отримує інформацію дуже дозовано – йому друкують тільки те, що він хоче чути й бачити.
Також не треба виключати, що, теоретично, Трамп і США можуть дистанціюватися від російсько-української війни. Але я в це не вірю. Адже, повторюсь, це буде кінцем престижу і Трампа, і Америки. Тож президент США намагатиметься так чи інакше довести цю ситуацію з "миром" до кінця.
Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, політолог
