Уряд Німеччини ухвалив законопроєкт, який дозволить армії країни оцінювати готовність 18-річних громадян служити в Бундесвері. Таким чином Німеччина хоче збільшити кількість військ для виконання зобов'язань перед НАТО, не вдаючись до призову на військову службу, пише Reuters.
"Війна в Україні викликала в Німеччині дебати про те, чи варто знову запроваджувати призов до армії, який було скасовано у 2011 році, щоб збільшити чисельність армії, яка скорочується у відповідь на більш агресивну Росію. Наразі вона налічує 180 000 солдатів, яких планує збільшити до 203 000 до 2031 року, а також 60 000 резервістів", - додають у виданні.
Таким чином Німеччина має намір отримати ще 200 тисяч резервістів, що дозволить країні швидко збільшити чисельність своєї армії до 460 тисяч у разі війни.
У Reuters нагадали, що через закінчення строкової служби Німеччина зупинила реєстрацію 18-річних для проходження військової служби, внаслідок чого країна залишилась без надійної бази даних тих людей, яких можна було призвати до армії.
"Новий закон має на меті знову створити уявлення про ці цифри: відповідно до запропонованої моделі, всі чоловіки, яким виповнюється 18 років - приблизно 300 000 наступного року - повинні будуть заповнити цифрове опитування про свою зацікавленість у службі в армії. Молоді жінки також отримають опитування, але не зобов'язані на нього відповідати", - підкреслили у матеріалі.
Німеччина і Україна - останні новини
Раніше міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок розповіла, що робить її країна, аби Росія не залишила Україну без тепла в зимовий період.
"Ми знаємо, наскільки важким є сьогодення. Путін намагається залучити зброю з Північної Кореї, наступає на сході України і хоче цілеспрямовано зруйнувати артерії України - теплоелектростанції, трансформаторні підстанції. Це його хитра стратегія. Десь дві третини інфраструктури в країні зруйновано. Немає тепла, електроенергії. Бракує того, що треба для нормального повсякденного життя", - зазначила вона.
Також повідомлялось, що Україна та Німеччина уклали угоду про негайне посилення української протиповітряної оборони. Крім того, до цього проєкту буде залучено ще п’ять країн-підписантів, а саме Німеччина, Бельгія, Норвегія, Нідерланди і Данія.