Незалежно від того, чим саме закінчиться війна в Україні, стратегічно Росія вже зазнала поразки. В довгостроковій перспективі її внутрішнє та зовнішнє становище буде гіршим, ніж було до війни. Про це в авторській статті для видання Foreign Policy пише старший науковий співробітник аналітичного центру Defense Priorities та Колумбійського університету (США) Раджан Менон.
На його думку, повномасштабне російське вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року мало дві мети. По-перше, приєднати безпосередньо до Росії якомога більше території України, в ідеалі — більшу частину правобережжя, а також посадити в Києві маріонетковий проросійський уряд. Другою, більш масштабною метою вторгнення було використати ці здобутки, щоб змінити європейський баланс сил на користь Москви.
Аналітик переконаний, що попри успіхи російської армії в 2024 році, досягнути хоча б однієї стратегічної мети Путін вже не зможе. Окупацію вже захоплених територій Менон не вважає стратегічним успіхом Росії.
На думку аналітика, цим вторгненням Росія остаточно відштовхнула від себе Україну, і вона вже ніколи не піде на якусь тісну співпрацю з північним сусідом. "Українська ідентичність тепер визначається прагненням мати якомога менше спільного з Росією", – зазначає Менон.
Аналітик переконаний, що за підсумками війни Києву неодмінно закриють двері в НАТО. Однак Україна все одно буде поглиблювати військово-технічні зв’язки із Заходом, просто в інших форматах.
"У сукупності ці події вказують на те, що незалежно від результату війни, Путіну не вдасться досягти своєї головної мети – утримати Україну в зоні впливу Росії. Конфлікт також не залишить Росію в кращому становищі в інших аспектах", – наголошує експерт.
Менон акцентує, що у 2022 році членство України в НАТО було не ближчим, ніж у 2008 році. Тож своїм вторгненням Путін тут нічого принципово не змінив. Натомість він спровокував вступ до НАТО Швеції та Фінляндії, які до того не виявляли інтересу до альянсу. А решта Європи значно збільшили власні витрати на оборону.
Разом з тим сама Росія втратила не лише 700 тисяч солдатів, з яких понад 100 тисяч загинули, але й практично всі придатні запаси військової техніки. Знадобиться чимало років, аби їх відновити.
Серед економічних втрат Росії найбільш значущою є втрата європейського ринку для російських нафти й газу, на який припадало три чверті російського експорту природного газу. Аналітик вважає, що повернутися на цей ринок у найближчій перспективі Росія не зможе.
На цьому тлі співпраця з Китаєм для Москви є вимушеною і життєво необхідною, а для Пекіна – ні. Тож фактично Росія перетворюється на залежного молодшого партнера у цьому дуеті.
Підбиваючи підсумки, Раджан Менон визнає, що реалії поля бою не залишають для України вигідні умови закінчення війни. Але і Росія, на його думку, аж ніяк не буде тут переможцем.
"Війна Путіна не змогла забезпечити переважаючий вплив в Україні та сильнішу довгострокову позицію в Європі, що залишило Росію в гіршому становищі в довгостроковій перспективі. Як внутрішньо, так і зовнішньо", – пише аналітик.
Війна в Україні: подальші перспективи
Як писав УНІАН, Росія витрачає на фінансування війни проти України вдвічі більше, ніж усі думають. Окрім офіційних видатків федерального бюджету фінансування оборонки здійснюється шляхом пільгового кредитування військових заводів. І масштаби цього явища такі, що Росія вже опинилася на порозі фінансового краху. Якщо війна затягнеться, фінансово-банківський сектор РФ може просто луснути.
Також ми розповідали, що команда Трампа вважає нереалістичним сценарій, за яким російські солдати повністю покинуть усю територію України.
