Підпишіться на нас в Google
Паливна криза в Росії загострюється на тлі українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі. За найгіршого для Кремля сценарію це може призвести до фатальних наслідків для режиму. Про це пише Deutsche Welle.
Видання зазначає, що дефіцит бензину вже охопив щонайменше 30 регіонів країни, а перебої з постачанням дедалі помітніше позначаються не лише на автомобілістах, а й на бізнесі та логістиці. При цьому серпнева хвиля дефіциту відрізняється від попередньої, яка тривала з кінця травня до середини липня. Цього разу проблеми особливо гостро проявилися в Москві та Московській області.
Автор публікації наголошує, що ситуація поступово виходить за межі звичайних незручностей для водіїв. При цьому наводиться думка редактора незалежного російського медіа "7x7" Олега Григоренка, який розповідає про проблеми служб таксі, кур'єрських служб і будівельної галузі, робота яких залежить від стабільного постачання бензину.
"Не можна сказати, що пального взагалі немає. Але очевидно, що є криза", – зазначає Григоренко.
Особливо складною ситуація є на півдні Росії. Місцеві ЗМІ повідомляють про багатогодинні черги на АЗС у Краснодарському краї. Влада пояснює це нібито сезонним зростанням попиту, а тим часом місцеві жителі описують нинішній туристичний сезон як провальний.
Представник енергетичного комітету Держдуми Ігор Ананських прогнозує, що ситуацію вдасться нормалізувати протягом двох-трьох тижнів. Водночас економіст Микола Корженевський, який залишив Росію після початку повномасштабної війни, вважає такий сценарій малоймовірним.
За його словами, проблема вже стосується якості пального. Водії повідомляють про пошкодження двигунів після заправки неякісним бензином, а ремонтні майстерні в Москві формують черги на кілька місяців. Корженевський вбачає в цьому ознаки значно масштабнішої проблеми російської нафтової галузі.
Економіст звертає увагу і на падіння видобутку нафти. Якщо у 2019 році Росія видобувала близько 11,5 млн барелів на добу, то нині показник становить менш як 9 млн. На його думку, подальше погіршення ситуації з переробкою може призвести до падіння видобутку до 8 млн барелів на добу та створить умови для системної економічної кризи.
Водночас пропозиція компенсувати дефіцит імпортом із Китаю чи Індії, як пише DW, також викликає сумніви. Бізнес-журналіст В'ячеслав Ширяєв зазначає, що в умовах ізоляції Росії буде складно забезпечити щоденну потребу країни приблизно у 200 тисячах тонн бензину й дизельного пального.
Економіст Ігор Ліпсиц вважає, що наслідки дефіциту можуть мати і політичний вимір. За його словами, влада вже змушена створювати фактично окрему систему постачання для силовиків, чиновників та екстрених служб, які можуть заправлятися без черги. Ліпсиц порівнює це із ситуацією в СРСР, коли привілейовані групи мали доступ до спеціальних магазинів і складів.
Саме накопичення невдоволення населення, на думку опитаних DW російських економістів, потенційно може посилити тиск на Кремль. Ширяєв вважає, що системні удари по об'єктах, які мають одночасно цивільне та військове значення, здатні суттєво послабити російську економіку.
Він прогнозує, що масштабний дефіцит дизельного пального може паралізувати залізницю, вантажні перевезення, промисловість і сільське господарство.
"Якщо Україна знищить усю нафтопереробну інфраструктуру, Путін виявить, що, коли він віддає наказ, він не виконується", – прогнозує економіст.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, в Росії почалися перевірки мобілізаційної інфраструктури на предмет її готовності пропустити крізь себе велику кількість людей. Експерти прогнозують нову хвилю примусової мобілізації в Росії вже наприкінці вересня.
Також ми розповідали, що Путін розраховує на перевагу Росії в ресурсах і тому вважає, що навіть у війні на виснаження Росія зможе протриматися довше за Україну. Однак експерти кажуть, що наразі позиції України є чи не найсильнішими за увесь час повномасштабної війни.
