
Президент Ірану та голова парламенту публічно закликають країну припинити війну зі США, водночас борючись із прихильниками жорсткої лінії, які виступають за опір, повідомляє New York Post.
Видання розповіло, що президент Ірану Масуд Пезешкіан попередив, що посилення економічного тиску на Тегеран дається взнаки. Водночас він застеріг від "принизливого" відступу "перед ворогом".
"Війна рано чи пізно має закінчитися. Краще сьогодні продемонструвати нашу силу та гідність і сказати світові, що ми перемогли і що ми припиняємо війну", - заявив Пезешкіан у п’ятницю у своїй промові, як повідомляють державні ЗМІ.
В статті нагадується, що з моменту розірвання меморандуму про взаєморозуміння президент США Дональд Трамп продовжує блокаду Ірану, позбавивши режим можливості продавати нафту, яка була його головним джерелом доходів.
Міністр фінансів США Скотт Бессент планує цього тижня оприлюднити заходи щодо Тегерана, які Трамп назвав "економічним Днем Д".
Видання зазначило, що нинішня економічна війна проти Ірану спричинила в країні інфляцію, поглиблення кризи вартості життя та інші негативні наслідки.
Хоча до кінця не зрозуміло, у чому саме полягатимуть ці каральні заходи, Бессент, судячи з усього, натякнув, що проти країн, які ведуть бізнес з Іраном, будуть введені вторинні санкції.
"Верховний лідер також відкрито заявляв, що ми маємо вийти за межі цього стану "ні війни, ні миру". Ми не збираємося принизливо відступати перед ворогом чи схиляти голови. Ми можемо сісти за стіл переговорів, спираючись не лише на силу, а й на логіку, і вирішити наші проблеми. Це можливо, і ми працюємо над тим, щоб це стало реальністю, – стверджував Пезешкіан, посилаючись на переклад слів аятолли Моджтаби Хаменеї, якого не бачили на публіці з початку війни в Ірані.
За іронією долі, Хаменеї нещодавно підвищив у посадах іранських прихильників жорсткого курсу, які схиляються до відновлення війни, на противагу чиновникам, які виступають за укладення нової угоди зі США.
Видання зазначило, що подібно до Пезешкіана, спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф наголосив на ризиках для національної безпеки, з якими зіткнеться Іран, якщо теократичний режим і надалі не зможе впоратися з повномасштабною економічною кризою.
"Незалежно від того, якою військовою потужністю ми володіємо, якщо наш народ перебуває у скруті, а в країні відсутні фінансові потоки та економічне зростання, ми не досягнемо прогресу. Як людина, яка пережила війну, я розумію справжню цінність миру", - заявив він, як повідомляють іранські державні ЗМІ.
Нагадується, що протягом попередніх переговорів з Іраном високопосадовці адміністрації Трампа скаржилися, що отримують суперечливі відповіді від іранської сторони.
Меморандум про взаєморозуміння, який Трамп підписав у червні, втратив чинність після того, як Іран здійснив кілька атак на судна, що проходили через Ормузьку протоку.
Трамп вже давно дав зрозуміти, що його головна мета – не допустити, щоб Іран коли-небудь отримав ядерну зброю. Але він також прагне повного відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.
Видання зауважило, що адміністрація США вже заявила, що щодня забезпечує постачання від 8 до 9 мільйонів барелів нафти через цей важливий водний шлях. До початку війни цей показник становив приблизно 20 мільйонів барелів нафти на день.
"Вони б із задоволенням уклали угоду, але не готові укласти правильну угоду", - заявив Трамп журналістам в п'ятницю.
США та Іран: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що лідер Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї закликав країни Близького Сходу не підтримувати дії США , які мають бути спрямовані на економічний сектор Тегерану. Він пригрозив, що Іран відповість "з приголомшливою силою". Зокрема, Резаї попередив, що Іран переслідуватиме маршрути доставки нафти через Перську затоку, яку країни Близького Сходу використовують як альтернативу Ормузькій протоці. За словами політика, Іран продовжує переговори з Оманом, аби спільно з ним контролювати протоку та стягувати збори з суден, які проходять через цей регіон.
Також ми писали, що Трамп в соцмережі зазначив, що "будь-яка країна, яка дозволить своїм фінансовим установам, підприємствам, аеропортам або урядовим органам надавати Ірану будь-яку підтримку, сама зіткнеться з колосальними економічними наслідками". За даними Bloomberg, заходи проти продажу іранської нафти загрожували б новою конфронтацією з Китаєм - покупцем майже всього іранського експорту нафти. Завершення конфлікту стає все більш нагальним питанням для Трампа, адже він стикається з високими цінами на бензин, непопулярністю війни та побоюванням республіканців щодо втрати однієї або обох палат Конгресу на проміжних виборах в листопаді.