Україна знов у центрі світової уваги. І знов – у контексті героїчного спротиву. Тільки тепер спротиву не російським ордам на ішаках, а американській "мировдаваній" дипломатії. Давайте підсумуємо все, що відбулося вчора у, пробачте, Овальному кабінеті Білого дому, де Венс та Трамп вирішили "зрежисерувати" погану виставу і тепер будуть розгрібати її наслідки як у світі, так і в себе у США. Варто підсумувати все, що було сказано та написано, адже деякі коментарі у соцмережах просто вражають своїм нерозумінням процесів, що відбуваються.
1) "Ой, що ж тепер буде? США не дасть зброї, грошей тощо".
Перше й головне питання, яке впливає на все – а США при Трампі взагалі збиралися нам надавати зброю, гроші і оце все? Знайдіть хоч одну заяву чи навіть переконливий натяк самого Трампа, Венса, Рубіо, Хегсета, що вони нам щось дадуть в разі підписання сумнівної угоди по надрах (а потім доженуть – і ще "дадуть"). Ні, не було ніяких обіцянок.
Ініціативи щодо ленд-лізу були, але скоріше на знак протесту сенаторів проти політики Трампа. Натомість нам Білий дім не втомлюється казати, що "за все повинна відповідати Європа", а Україна повинна "розрахуватися" надрами за попередню допомогу та гранти. Тобто, нам пропонували віддати надра в обмін на "ніщо".
Є, однак, діючі програми підтримки від Байдена (USAI та ін.). Але Трампу буде вкрай складно їх зупинити, бо це вже не поставки з запасів армії, а прямі комерційні контракти по експорту зброї. Це буде прецедент, який змусить всіх інших покупців задуматися, а чи варто взагалі купувати американську зброю?
Всю ж фіндопомогу на цей рік Байден вже передав посередникам-розпорядникам, таким як МВФ. Саме для того, щоб Трамп до цих грошей ніяк не дотягнувся. Інакше той би вже зупинив нам всі ці програми, як зупинив USAID.
Але головне – це призвело б до розчарування партнерів та союзників США. А що таке "розчарування" союзників та партнерів для "гегемона"? А те, що відтепер він ніякий не "гегемон". Бо всі почнуть гуртуватися довкола його конкурентів. Вже гуртуються.
Тобто, забудьте взагалі оцю тему про США "не дасть зброї/грошей", бо так питання амеркианці взагалі не ставили. Трамп з Венсом і не думали, і не планували нам нічого ж надавати. Старі програми постачання може й "поріжуть", але повністю навряд зупинять. Власне, через це й полетів президент Зеленський до США – щоб особисто переконати Трампа у необхідності "безпекових гарантій" для Україні. Результати ви всі бачили.
2) "Зе поганий перемовник, він повинен був промовчати".
Й отримав би і капітуляцію, і ганьбу, як сказав би Черчіль. Бо Трамп та Венс ніяких гарантій нам давати й не збиралися. А без безпековий гарантій ця угода по надрах втрачає для України будь-який сенс. Хто у тверезому розумі просто так роздає надра цілої країни?
І Трамп й цим "куркульским підголоском" Венсом спеціально всю цю сцену розіграли перед камерами, щоб "перевести стрілки" на Зеленського. Що він, бачте, "не хоче миру" і сам відмовляється від підтримки "величного миротворця" Трампа. Такі перемовини ніколи не проводяться публічно, а тут саме американська сторона наполягла на присутності ЗМІ.
Вони розраховували висміяти президента України, принизити його й покласти на нього провину за провал "мирного" плану Трампа. Бо, певно, всім вже очевидно, що ніякого реального миру з такими божевільними ідеями як "задружитися" з лисою кікіморою з кремлівських боліт досягнути просто неможливо.
Та й сам Путін не йде на поступки, бо маніакально вірить у "досягнення цілей СВО". Тому й було вирішено Білим домом тиснути на Україну, як "простішу здобич". Але, стараннями Зеленського та за підтримки європейців, дотиснути нас на капітуляцію теж не вдалося.
Патова ситуація. Тому й зробили цю "виставу" перед камерами.
Але Венс сам себе "переграв" й навпаки посилив авторитет України, українців та особисто Зеленського не лише у Європі, але й для всього світу. Це не перебільшення. Бо спротив Трампу у очній зустрічі під камерами це прецедент.
Всі світові ЗМІ розмістили це на перших шпальтах, а у Німеччині навіть зупиняли програми задля "термінових новин" з перемовин. Більшість подали новину з явною симпатію до Зеленського та України й з висміюванням Венса, який вліз у розмову двох президентів і зірвав угоду.
"Вистава" Трампа-Венса так потужно провалилася, що відлуння цього провалу вийде боком для всієї зовнішньої політики США. Адже наочно й у прямому ефірі було показано спробу зради свого союзника Штатами.
3) "Все пропало! Що ж тепер буде (плаче, голосить)".
Тут варто відповісти, що продовжуватиметься те, що вже було розпочато – консолідація Європи довкола нас, а всього цивілізованого світу – довкола Європи. Ви лише подивіться, наприклад, як різко у лютому змінилася позиція Туреччини, на яку теж "наїхав" нещодавно Вашингтон.
Якщо хтось пропустив, то турки не просто підтримали публічно територіальну цілісність України (саме як відповідь на пропозиції Трампа піти на поступки Кремлю), але й навіть заявили про готовність відправити війська до України. А "бонусом" ще й учетверо скоротили закупівлю російської нафти (хоча могли б легко знайти обхідні шляхи).
Індія теж потроху змінює позицію і вже веде перемовини з ЄС щодо зони вільної на тлі погроз трампа митами на метали. І таких прикладів все більше, бо дії Трампа сприяють утворенню нових альянсів (поки що торгівельних).
Коротше кажучи, наша залежність від США далеко не так критична, як було 2020-го.
Точніше критична вона лише по окремих напрямах співпраці, як от протиракети для "Петріотів", супутники (зв’язок та розвідка, але яка там тепер може бути "розвідка", після призначення головою Нацрозвідки США Тулсі Габбард). Проте ми точно не залишимось наодинці з цими проблемами. І чим більше Трамп буде тиснути на інших, тим більш прихильними вони будуть до України, яка стала символом спротиву Трампу.
4) "Росія тепер захопить/зруйнує Харків, Дніпро, Одесу, Київ тощо".
Не захопить і не зруйнує. Бо нездатна. Якщо б могла, то вже це зробила б. Все їх просування останнього року було результатом "спалювання" ресурсів "як не в себе", сподіваючись на швидкий "договорнячок" з Трампом. Але угода зірвалася, бо ми капітулювати не схотіли.
Щодо спроможностей РФ – все на виду. Вже те, як вони економлять бронетехніку та навіть автомобілі (самі вихваляються логістикою на ішаках), каже багато про що. Зараз динаміка їх просування найслабша за останні 7 місяців. РФ видихається. А ми проводимо реформу армії.
До речі, вже весна, з чим всіх і вітаємо. А пам’ятаєте які "апокаліптичні" пронози робилися нам на цю зиму? Вийшло ж, що інколи дійсно було складно, але загалом, у межах всієї країни, не так вже й тяжко. Тому не варто супротивника недооцінювати, але й переоцінювати теж небезпечно. Адже це веде до помилкових висновків.
Як у випадку того ж Трампа, який вважає РФ якоюсь могутньою суперімперією, а не уламком давно минулої величі. На цих помилкових висновках, схоже, й спирався "базовий" "мирний план" Трампа – за рахунок України "підкупити" Путіна й таким чином розколоти альянс РФ-КНР. На українців та навіть європейців – своїх офіційних союзників – Трампу й Венсу начхати, і вони цього не дуже приховують. Тому були готові на будь-який "похабний мир" з Кремлем.
Ми для них були лише "розмінною монетою" для посилення їх зусиль у конкуренції з Китаєм та переділом сфер впливу, грошових потоків та технологій у світі.
Або чого ви думаєте Трамп так хвилюється щодо рідкісноземельних металів й хоче їх взяти під контроль не лише у нас, але й у Канаді, Гренландії, Арктиці та навіть у РФ в разі угоди? Та просто щоб це не дісталося Китаю та іншим конкурентам, до яких Трамп відносить і ЄС.
І не варто думати, що американські корпорації в разі угоди одразу побіжуть з "мішком" інвестицій і будуть в нас щось видобувати, попри те, що це часто нерентабельно й на лінії фронту. Трампу потрібно лише "застовбити" контроль, щоб іншим не дісталося (передусім китайцям), а на самі наші копалини йому відверто байдуже.
Таким чином, попри шалений резонанс, вчора не сталося критичного. Видихаємо. Все йде так, як й мало йти, бо ми просто приречені на співпрацю з європейцями. І Трамп нас до цього буквально примушує. Це було очікувано і всі встигли до цього підготуватися, наскільки це можливо. Хоча приємного тут дійсно мало, адже це хоч і не катастрофа, але тимчасове зменшення наших можливостей у момент російського тиску.
А ще – Трамп вчора зробив Україні та Зеленському найкращу промо-кампанію у світі. Він повернув нас до світової повістки в якості "символу" свободи та незламності. Ми тепер просто зобов’язані конвертувати цей імідж у практичні результати на безпековому саміти у Лондоні. Так, "дипломатична" весна для нас буде "спекотною". А помилки Трампа та Венса, які вчергове недооцінили українців, лише сприятимуть консолідації Європи довкола України.
Андрій Попов
