Вибори в США: кандидати, їх команди та головні ризики для світу

Президентські вибори в США виходять на фінальний етап, але інтрига стосовно переможця зберігається до останнього: кандидати йдуть "нога в ногу". Хто б не став переможцем, найближчі місяці світ буде у небезпеці.

Американські виборчі дільниці закриються 6 листопада о 8 ранку за київським часом. Та селище Діксвілл-Нотч (налічує дванадцять мешканців) в штаті Н’ю-Гемпшир в США, за давньою традицією, вже оголосило результати президентських виборів: і Камала Гарріс, і Дональд Трамп отримали тут по три голоси.

Навіть на фінішній прямій обидва кандидати досі не мають явної переваги. Особливо важливим це є в штатах, які вагаються. Голосування в них буде, по суті, вирішальним.

Та безпосередньо день голосування – далеко не кінець кампанії. Адже підрахунок та оскарження результатів можуть затягнути процес до грудня, а фінальні результати будуть озвучені чи не перед Різдвом. Тож не дивно, що, за повідомленнями The Washington Post, хоча поліція заявляє про відсутність загроз, влада США вже посилює заходи безпеки навколо Білого дому та Капітолію (спираючись на досвід минулих заворушень). Крім того, захисні споруди встановлюють біля резиденції Гарріс у Вашингтоні та конференц-центру у Флориді, де проводитиме свої заходи Трамп.

Останній вже припустив, що може програти, хоча бачить своє лідерство у всіх семи "хитких" штатах.

"Думаю, що в мене є досить істотна перевага, однак можуть статися погані речі. Знаєте, всяке стається", - зазначив він.

"Якщо Трамп програє, є очікування, що він буде оскаржувати результати. Проте США засвоїли уроки з 2020 року, тому буде проведено ретельний моніторинг будь-яких можливих загроз безпеці", - розповіла УНІАН заступниця директора з питань урядових відносин американської неприбуткової організації Razom for Ukraine Оксана Барчук.

На її переконання, після виборів можна очікувати на деякі протести чи навіть заворушення, однак вкрай малоймовірно, що можуть повторитись події 6 січня 2021 року, коли прихильники Дональда Трампа взяли штурмом будівлю Капітолію, в якій засідає Конгрес США.

"Ризики повторення такої ситуації низькі. Світ може бути впевнений, що передача влади буде мирною, незалежно від того, хто переможе", - підкреслила вона.

Україна розбрату

Російсько-українська війна – одна з популярних тем виборчої кампанії в США, яка поляризує американське суспільство.

"Американська демократія, як і загалом система представницької демократії переживає глибоку кризу. Про це рідко говорять, але саме прояви цієї кризи найбільшою мірою впливають на здатність "Західного світу" підтримувати Україну та протидіяти ворожим намірам "світу автократії та деспотії"", - зазначає член парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдан Яременко.

Кандидатка в президенти від Демократичної партії Камала Гарріс, ймовірно, продовжуватиме теперішню лінію Білого дому: "Підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, жодних переговорів щодо України без України, тощо". Натомість кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп обіцяє швидкі рішення, які призведуть до миру. І вже лунають натяки, що цей мир цілком може бути досягнутий за рахунок України.

"Думаю, що це виглядало б так: Трамп сідає і каже росіянам, українцям, європейцям: Ви, хлопці, повинні з'ясувати: як виглядає мирне врегулювання? І, ймовірно, це виглядає як нинішня лінія розмежування між Росією і Україною, яка стає демілітаризованою зоною", – розповів потенційний віце-президент США Джей ді Венс.

Та не лише особистість президента США визначає його майбутню каденцію. На думку Оксани Барчук, для України важливі також посади Державного секретаря та Міністра оборони США, які мають бути в центрі уваги.

"Короля" робить свита

Аналітики сходяться на думці, що у разі перемоги Камали Гарріс, крісло Держсекретаря може посісти директор ЦРУ Уільям Бернс – сильний прихильник України, який регулярно таємно приїздив до Києва та просував багато проукраїнських політик в адміністрації Байдена.

За словами Оксани Барчук, іншим потенційним кандидатом на цю посаду є Лінда Томас-Грінфілд, нинішня посол США при ООН, яка відіграла ключову роль у мобілізації підтримки України в ООН після повномасштабного російського вторгнення. Саме вона порівняла російського диктатора Володимира Путіна з іншим, радянським диктатором Йосипом Сталіним.

Щодо посади Міністра оборони, варто звернути увагу на Мішель Флурной. "Багато хто був здивований, коли Байден вибрав Остіна замість неї, - зазначає Оксана Барчук. - Вона вважається одним з провідних експертів-демократів з питань оборонної політики. Вона, ймовірно, рішуче підтримуватиме Україну, НАТО та європейських союзників, і може виступати за розширення НАТО, можливо, просуваючи членство України".

Інші можливі кандидати на цю посаду – Крістін Вормут (нинішній Секретар армії) і Кетлін Гікс (нинішній заступник Міністра оборони).

"Обидві підтримували Україну у своїх ролях, причому Вормут зосередилася на зміцненні оборонного виробництва США, можливо, використовуючи кошти Конгресу для військової допомоги Україні", - нагадує  заступниця директора з питань урядових відносин американської неприбуткової організації Razom for Ukraine.

На її думку, найкращими перспективами для України будуть Бернс на посаді Державного секретаря та Флурной на посаді Міністра оборони: "Хоча будь-хто з можливих кандидатів, ймовірно, буде сильним прихильником України".

А от у разі перемоги Трампа, з огляду на його унікальні управлінські підходи, ключові призначення можуть бути не такі передбачувані.

"Щодо Державного секретаря, варто звернути увагу на Марко Рубіо. Сенатор від Флориди і колишній кандидат на посаду віце-президента, Рубіо дотримується більш традиційних консервативних поглядів, підтримує НАТО і жорстку позицію щодо таких супротивників, як Іран, Росія і Китай. Він демонстрував підтримку Україні в Конгресі, хоча часом повторював позицію Трампа, що Україна повинна вести переговори з Росією. Політично амбіційний, Рубіо може адаптуватися до більш популістських поглядів руху MAGA, якщо це буде вигідно для його кар'єри", - розповідає Оксана Барчук.

Серед інших можливих кандидатів на посаду Державного секретаря при Трампі:

Сенатор Білл Гегерті з Теннессі, який схиляється до політики "Америка понад усе" і, ймовірно, менше підтримуватиме Україну, як видно з його недавнього голосування проти додаткової військової допомоги.

Роберт О’Браєн - колишній радник з національної безпеки Трампа. Цей кандидат цікавіший для України, адже відомий своєю доброю репутацією серед європейських союзників і підтримкою НАТО. Politico називає О’Браєна великим прихильником України у лавах республіканців. Він виступає за силовий варіант зовнішньої політики, тому не можна виключати навіть примушення РФ до переговорів у разі, якщо Кремль і далі шукатиме нові "цілі" для "СВО".

Річард Гренелл – колишній посол США в Німеччині, колишній в.о. директора національної розвідки, старший радник Protecting America Initiative, некомерційної організації, спрямованої на боротьбу китайським впливом - прямолінійний і відвертий прихильник MAGA, один із головних радників Трампа з питань зовнішньої політики. Трамп називає його "своїм посланцем", і багато експертів Республіканської партії розглядають Гренелла як головного кандидата на посаду Державного секретаря або Радника з національної безпеки. Але це погана новина для України. Адже Гренелл переконаний, що Україна не повинна бути членом НАТО у майбутньому. Ба більше, він підтримує ідею створення в нашій країні "автономних зон". Тобто, перспективи завершення війни – це хіба новий "Мінськ".

"Якщо говорити про Міністра оборони при Трампі, то слід мати на увазі Майка Помпео, Тома Коттона, Майкла Вальца та Крістофера Міллера", - продовжує перелік потенційних кандидатів Оксана Барчук.

При цьому варто пам’ятати, що Помпео - колишній Державний секретар Трампа, може бути більш схильний до швидкого завершення війни через переговори з Росією, з обмеженою підтримкою України. Скептично може ставитись до продовження підтримки України й сенатор Том Коттон з Арканзасу, який може розглядатися Трампом як на посаду Міністра оборони, так і на посаду Державного секретаря.

"Вальц виступав проти підтримки України в медіа, а Міллер робив суперечливі коментарі, які, здається, вихваляють російську армію", - нагадує Барчук.

Таким чином, на її думку, у разі перемоги Трампа, на посаді Держсекретаря для України найкращим буде, ймовірно, О'Браєн (він також може обійняти посаду радника з питань нацбезпеки). Що стосується Міністра оборони, то серед інших варто визначити Коттона або Помпео.

Конгрес перезавантаження

Окрім президентських виборів у США відбуваються і не менш важливі для України вибори до Сенату та Палати представників. Заступниця директора з питань урядових відносин американської неприбуткової організації Razom for Ukraine Оксана Барчук зазначає, що республіканці мають перевагу на виборах до Сенату, а ситуація в Палаті представників залишається непередбачуваною: "Палата, ймовірно, коливатиметься в тому ж напрямку, що й президентські вибори. Якщо переможе Трамп, ми, ймовірно, побачимо республіканську тріаду. Якщо переможе Гарріс, швидше за все, буде поділ влади з контролем Сенату республіканцями і, можливо, контролем Палати представників демократами".

Директор програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики Українська призма Олександр Краєв не очікує особливих змін: "Позиції залишаться відносно ті самі. Монопартійного Конгресу не буде. Ми побачимо Палату представників з мінімальною перевагою республіканців і Сенат з мінімальною перевагою демократів. Партіям доведеться працювати разом задля ухвалення рішень, попри поляризацію, яка є в Конгресі".

Нинішнє скликання дійсно є чи не найменш ефективним з середини 20 століття. Цей склад Конгресу, за словами міжнародника, ухвалив найменшу кількість законопроєктів, пропрацював найменшу кількість спірних питань.

"Якщо говорити про двопартійну співпрацю, то відсоток законопроєктів, які подавалися конгресменами з обох партій, складав лише 10%. Це - величезна проблема, з якою зіштовхнеться і майбутній Конгрес", - додав Краєв.

Такий стан речей може вплинути на бюджетний процес в США. І, як наслідок, на ухвалення рішень про допомогу Україні: "Через те що Конгрес буде не монолітним і сильної більшості в жодної партії не буде, очевидно, що процес обрання спікера та розподілення портфелів окремих голів комітетів займе багато часу. Тож зайнятися питанням допомоги Україні, Ізраїлю, будь-чим, що стосується зовнішньої політики та бюджетного процесу, у Конгресу часу не буде. Це для нас реальна загроза".

Україна вже опинялась у схожій ситуації, коли наприкінці 2023 року – початку 2024 року стала заручницею внутрішньополітичних процесів у США. Тоді баталії між республіканцями та демократами в американському Конгресі призвели до заморозки допомоги нашій країні. І Росія цим, звісно, намагалась скористатись.

"Було втрачено Авдіївку, російські війська змогли відкрити для себе Покровський напрямок і, скориставшись вікном можливостей, створити умови для наступу ще за декількома напрямками – Курахівським, Краматорським, Куп'янським", - нагадує військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Зараз, по суті, наближається аналогічна ситуація – кілька місяців умовного безвладдя в США і відсутність на цей час рішучих дій від головного міжнародного партнера України. Хочеться вірити, що у цей період не буде рішучих дій і від "Вісі зла".

УНІАН в Google News