Слідом за Молдовою президентські вибори відбуваються в Румунії. "Чорним лебедем" на них став "незалежний кандидат" (себто самовисуванець, якого не підтримувала жодна партія) Келін Джорджеску, який несподівано увірвався в групу лідерів. Він претендує навіть на найвищий показник у першому турі і на те, щоб вийти у другий тур.
Що ми знаємо про цього кандидата? Він відверто позиціонує себе як крайній правий - аж коричневий, прославляє часи, коли Румунія була союзницею нaцистів за часів диктатора Антонеску, якого вважає "мучеником", у ході кампанії спирався здебільшого на ТікТок, як платформу для просування своїх ідей, критикував НАТО та ЄС, критикує розміщення у Румунії американських баз, вважає війну Росії проти України наслідком змови американських компаній виробників-зброї… На фоні Джорджеску навіть "міська божевільна" Діана Шошоаке (лідерка SOS Romania – невеликої ультранаціоналістичної євроскептичної партії) видається поміркованою і стриманою.
Що ще відомо про Джорджеску? Свого часу представники одіозної ультраправої AUR розглядали його як кандидата у прем'єр-міністри Румунії.
Складається враження, що більшість голосів, які він отримав, це голоси протестного електорату, якому не сподобалась діяльність великої коаліції мейнстрімних партії соціал-демократів (кандидат на президентських виборах - чинний прем'єр-міністр Марчел Чолаку) та націонал-лібералів (кандидат - екс-прем'єр-міністр Ніколае Чуке). І ось увесь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово "незалежний" і проголосував за нього (нагадує Німеччину, де противники великої коаліції соціал-демократів і християнських демократів стали голосувати за Альтернативу для Німеччини).
Звісно, вони могли б проголосувати за альтернативного незалежного кандидата - Мірче Джоане, який донедавна був заступником Генсека НАТО. Але саме цього "незалежного" кандидата найбільше атакували мейнстрімні політичні партії, бо побоювалися, що якщо він пройде у другий тур, то виграє.
Звісно, вони могли б проголосувати й за кандидатку від альтернативної проєвропейської та проукраїнської політичної сили USR - Елену Ласконі, але її атакували і мейнстрімні партії, і незалежні кандидати, у тому числі Джоане.
В результаті, отримали ось таку от несподіванку...
Зради все ще нема. Ймовірність перемоги Келіна Джорджеску у другому турі мізерна. Зрадою стало б проходження у другий тур Джорджеску і, скажімо, Сіміона - лідера AUR. От тоді це було б не просто румунською, а й взагалі регіональною катастрофою. Зараз же румунський діп-стейт на повну потужність увімкне усі свої механізми, щоб цього не допустити. Усі притомні румуни, а їх - я вірю - більшість, голосуватимуть у другому турі за будь-кого, аби не Джорджеску.
Проте, усе це не просто тривожний сигнал, це набат. Поки мейнстрімні політичні сили інтригують та ставлять одна одній елегантні підніжки, "темні попутники" виборця беруть гору над здоровим глуздом і ведуть своїх лідерів до перемог. Якщо Європу чекає велика війна, то наближається Європа до неї вкрай ослабленою.
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська Призма", директор програми Регіональних ініціатив та сусідств
