Дональд Трамп поставив під загрозу багаторічний підхід багатостороннього консенсусу на саміті Альянсу у 2018 році, різко засудивши членів, які не виконували цільових показників оборонних витрат, називаючи їх "правопорушниками" та погрожуючи вивести США з їхньої ключової ролі. Ця позиція обраного президента США змусить Альянс задуматись, пише The Times.
Особливу критику Трамп адресував Німеччині, найбільшій економіці Європи, за те, що вона витрачає на оборону значно менше 2% ВВП, одночасно закуповуючи великі обсяги російського газу. Щоб врятувати саміт, потрібні були дипломатичні зусилля під керівництвом тодішнього прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте.
Хоча Трамп часто допускає серйозні помилки, у питанні європейської оборони він проявив невдалу передбачливість. Після закінчення холодної війни Європа скористалася "дивідендами миру", збільшуючи витрати на соціальні програми та охорону здоров’я, тоді як основний тягар військових витрат лягав на США.
У 2018 році лише три країни НАТО, крім США, виконували орієнтир у 2% ВВП, запроваджений у 2006 році та офіційно закріплений після анексії Криму в 2014 році. США витрачали понад 3%. Інтервенція Трампа почала змінювати підходи задовго до вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Сьогодні 23 із 32 членів Альянсу досягли цього рівня. Дві з трьох балтійських країн перевищують показник у 3%, а Польща планує досягти 5% наступного року.
Трамп розширив рамки прийнятних дискусій щодо витрат НАТО, як це зробив у питаннях Китаю та клімату. Коли він повернеться до влади наступного місяця як 47-й президент, то просуватиме підвищення цільового показника НАТО до 5%, хоча, за прогнозами, може погодитися на 3,5%.
Ранні брифінги команди Трампа показують, що на червневому саміті НАТО він наполягатиме на нових вимогах. Одночасно його позиція щодо України зазнала змін: обраний на посаду спецпредставника в Україні Кіт Келлог підтримав рішення Джо Байдена дозволити Києву використовувати далекобійні ракети проти російських цілей. Голова комітету Верховної Ради з міжнародних справ Олександр Мережко заявив, що друге президентство Трампа може й не стати катастрофою для України.
Трамп відомий своїми "максималістичними" позиціями, як зазначив Скотт Бессент, його можливий міністр фінансів. Навіть новий мінімальний показник у 3% потребуватиме збільшення європейських оборонних витрат на $280 мільярдів щорічно, за оцінкою Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Для Франції та Німеччини це буде складним завданням через внутрішні соціально-економічні виклики. Наприклад, Велика Британія наразі витрачає 2,3%, значна частина з яких іде на ядерне стримування та пенсії. Збільшення до 3–3,5% вимагатиме значного перерозподілу бюджетних ресурсів.
Очевидно одне: стара мета НАТО в 2% вже стала, за словами Трампа, "застарілою". Новий рівень стане реальністю, і це не буде помилкою. Однак Європі потрібно пам’ятати, що хоча США й надалі будуть ключовим військовим партнером, розраховувати на це як на даність небезпечно.
Крім того, збільшення оборонних витрат зараз збіглося з періодом економічної нестабільності. У Великій Британії, наприклад, стратегічний огляд під керівництвом лорда Робертсона пропонує оптимізувати витрати, відмовившись від застарілих систем на користь сучасних технологій, таких як безпілотники та програмне забезпечення. Однак це лише часткове вирішення. Загалом, потреба в більш значних інвестиціях у збройні сили зробить фінансові виклики ще гострішими.
Оборонні витрати в НАТО
Перед виборами Дональд Трамп дав сигнал Росії та її лідеру Путіну, що можна вільно знищувати інші країни, якщо вони мають фінансові борги.
Європейські країни-члени НАТО боялись, що в разі приходу до влади Трампа, США перестане інвестувати в оборонну промисловість альянсу, тому збільшували оборонні бюджети.
