Про економічне партнерство довкола ресурсів, яке президент США Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському, повідомлялося багато, але багато що було викривлено або подано неправдиво. Про це у своїй колонці для Financial Times написав міністр фінансів США Скот Бессент.
За його словами, угоду по українських ресурсах Трампу запропонував сам Зеленський – ще восени 2024 року. Бессент акцентував, що економічне майбутнє України в мирний час "може бути більш процвітаючим, ніж будь-коли в історії країни, а партнерство з американцями забезпечить її процвітання" та підтримає "незмінну прихильність США до народу України, а також закладе фундамент для надійної реконструкції української економіки".
Міністр додав, що Україна наділена природними ресурсами та іншими національними активами, які можуть стати рушійною силою її повоєнного економічного зростання. Проте лише за умови, що її уряд і народ будуть озброєні достатнім капіталом, досвідом і правильними стимулами.
"Умови нашого партнерства передбачають, що доходи, отримані урядом України від природних ресурсів, інфраструктури та інших активів, спрямовуються до фонду, орієнтованого на довгострокову реконструкцію та розвиток України, де США матимуть економічні та управлінські права в цих майбутніх інвестиціях. Така структура та відносини забезпечують високі стандарти прозорості, підзвітності, корпоративного управління та правової бази, необхідні для залучення потужних приватних інвестицій для післявоєнного зростання в Україні", – акцентував Бессент.
Крім того, глава американського Мінфіну вважає, що залучення США не залишило б місця для корупції та інсайдерських угод. Умови цього партнерства також надсилатимуть чіткий сигнал Росії, що США інвестують у вільну та процвітаючу Україну в довгостроковій перспективі.
Бессент також зазначив, що надходження від майбутніх потоків доходів будуть реінвестовані у ключові сектори, спрямовані на розблокування більшої кількості активів, що сприяють зростанню України. Крім того, за його словами, умови угоди гарантують, що країни, які не сприяли захисту суверенітету України, не зможуть отримати вигоду від її відновлення або цих інвестицій:
"США не набуватимуть права власності на фізичні активи в Україні. Вони також не обтяжуватимуть Україну новими боргами", – продовжив він.
Говорячи про цю угоду, Скот Бессент згадав про приклад Польщі, економіка якої з 1992 року в термінах реального ВВП зросла більш ніж утричі, а дохід на душу населення сьогодні більш ніж у сім разів вищий, ніж тоді.
"Успіх, якого Польща досягла завдяки структурним реформам, інвестиціям в інфраструктуру, залученню іноземних інвестицій та розвитку кваліфікованої робочої сили, дає чітке уявлення про те, чого може досягти Україна. Її стратегічне розташування, працьовите населення та природні ресурси є міцним підґрунтям для реалізації прагнень українського народу", – пояснив міністр.
Очільник Мінфіну США вважає, що запропоноване Трампом партнерство узгоджує інтереси американського народу з інтересами народу України.
"Президент визнає, що національна безпека будується поряд з економічною безпекою, і чим більш успішною та безпечною буде повоєнна Україна, тим більше виграє як український народ, так і народ США. Таке економічне партнерство заклало б підвалини міцного миру, пославши чіткий сигнал американському народу, народу України та уряду Росії про важливість майбутнього суверенітету та успіху України для США", – резюмував він.
Угода по корисних копалинах: ви могли це пропустити
Як відомо, президент України Володимир Зеленський відмовився підписувати початковий варіант запропонованої США угоди по корисних копалинах. Днями повідомлялося, що Вашингтон представив оновлений варіант угоди.
Водночас NV з посиланням на джерела пише, що новий варіант угоди жорсткіший за попередній. У ній згадуються не тільки мінеральні копалини, а й газ із нафтою. Майбутні доходи від портів не входять в угоду.
Для управління ресурсами США пропонують створити фонд і закріпити за собою 100% його власності, надалі розподіляючи внески сторін у співвідношенні два до одного, де українська сторона вносить дві третини майбутніми надходженнями від видобутку, а американська сторона – третину, яку вже надала у вигляді зброї.
