Уряд Німеччини погодив законопроєкт, що запроваджує жорсткіші вимоги для одержувачів соціальної допомоги Bürgergeld (гроші для громадян) – постраждають ті, хто не хоче працювати. Як пише Deutsche Welle, про це повідомив міністр праці ФРН Губертус Гайль.
"Зміни ще має розглянути німецький парламент (Бундестаг). Якщо він затвердить нові правила, вони набудуть чинності наприкінці року", - йдеться у публікації.
Реформа передбачає скорочення виплат за відмову від роботи. Зокрема, одержувачам соціальної допомоги, які без поважної причини відмовляються від запропонованої роботи або навчання, протягом трьох місяців на 30 відсотків скоротять розмір виплат.
"Безробітним, які не прийдуть на офіційно призначену зустріч із куратором до центру зайнятості, виплати знизять на 30 відсотків протягом одного місяця. Також заплановані санкції щодо одержувачів допомоги, які працюють нелегально. Центри зайнятості повинні повідомляти правоохоронним органам про своїх клієнтів, які, ймовірно, працюють і при цьому отримують соцвиплати", - пише видання.
За новими правилами, для одержувача соцдопомоги має вважатися прийнятним робоче місце, віддалене від місця проживання. Якщо тривалість робочого дня не перевищує шести годин, то максимально допустимий час на дорогу на роботу в один кінець може становити 2,5 години, а якщо більша - то до трьох годин.
Водночас зазначається, що зміни у правилах збільшать шанси працевлаштування для шукачів роботи, які мають труднощі з німецькою мовою. Нові правила передбачають, що роботодавці зможуть отримувати субсидії, якщо візьмуть на роботу біженців, які погано володіють німецькою та мають низькі шанси на працевлаштування. Уточнюється, що згодом роботодавці повинні спрямувати таких людей на мовні курси за фахом.
Це положення має слугувати реалізації програми прискореного та полегшеного працевлаштування біженців, ухваленої урядом у 2023 році.
Інші новини про біженців за кордоном
Як повідомляв УНІАН, у Чехії доходи від податків та страхування, які сплачують біженці з України, перевищують бюджетні витрати на них. Зокрема за перших пів року 2024 року Прага змогла отримати мільйони євро. За даними Міністерства праці та соціальних питань Чехії, впродовж перших шести місяців 2024 року на біженців потрібно було виділити 7,3 мільярда крон (понад 290 млн євро), однак дохід становив 11,7 млрд крон (понад 465 млн євро). Таким чином країні вдалося заробити 4,4 млрд крон (понад 175 млн євро). У відомстві запевнили, що витрати стають меншими, а доходи більшими.
