Ситуація у світі залежатиме від рішень світових лідерів - зокрема це стосується президента США Дональда Трампа, кремлівського диктатора Володимира Путіна та президента Китаю Сі Цзіньпіна.
Якщо "зазирнути до них у голову" й оцінити ідеї, які там циркулюють, можна виявити не стільки зіткнення ідеологій, скільки спільний склад мислення, пише екс-головред Handelsblatt Global, автор The Economist і оглядач Bloomberg Андреас Клут у своєму матеріалі.
Путін і Сі Цзіньпін, за його словами, сподіваються, що з Трампом вдасться укласти угоду з розподілу світу на сфери впливу - щось на кшталт того, що сталося під час "Ялтинської конференції" 1945 року між 32-м президентом США Франкліном Рузвельтом, лідером СРСР Йосипом Сталіним і британським прем'єр-міністром Вінстоном Черчилем.
Тоді Рузвельт сподівався, що Сталін схвалить новий порядок, який забороняє імперіалістичну агресію, і погодиться на створення організації, яка називатиметься Організація Об'єднаних Націй (ООН). Він цього домігся, але тільки на папері.
За фактом він і Черчілль погодилися на угоду, в результаті якої Сталін підпорядкував собі Центральну і Східну Європу.
Якщо Трамп укладе якусь угоду з китайським і російським лідерами - це буде виглядати, як пакт між імперіалістами, заснований не на якихось піднесених ідеях, а на простому принципі "правий той, у кого сила", де примус вважається нормою.
Якщо вони не домовляться про розподіл видобутку, це може призвести до війни між цими країнами. Але в будь-якому разі це прирече на загибель малі країни, що опинилися між ними.
Що відомо з історії про протистояння між великими країнами
Клут повідомляє, що за часів холодної війни американські та радянські лідери дотримувалися протилежних ідеологій - свободу і капіталізм (або "лібералізм") з одного боку, і різні форми марксизму-ленінізму - з іншого. Але ситуація у світі залишалася стабільною.
Нині ж три світові лідери рухомі не стільки чітко вираженими ідеологіями, скільки простими інстинктами: жагою до влади та загальним прагненням до домінування, що включає територіальну експансію (імперіалізм). Через це теперішній час набагато небезпечніший за "холодну війну".
Донедавна США перешкоджали відродженню неоімперіалізму, який Сі Цзіньпін втілює в Азії, а Путін - у Східній Європі.
Однак американська винятковість пішла на спад. Особливо в момент, коли Трамп склав присягу вдруге. Він уже почав залякувати Данію, бо хоче включити Гренландію до складу США, Панаму - бо хоче "повернути" побудований американцями Панамський канал, а також Канаду, яку він вважає придатною для ролі 51-го штату.
Інші новини про Трампа
Раніше УНІАН повідомляв, що Франція може розмістити свої війська в Гренландії через погрози Трампа. "Якщо Данія покличе на допомогу, Франція буде там. Європейські кордони є суверенними, чи то північні, чи то південні, чи то східні, чи то західні... Ніхто не може дозволити собі гратися з нашими кордонами", - вважає міністр закордонних справ Франції.
Крім того, Зеленський похвалив риторику Трампа щодо РФ. "Це саме те, чого боїться Путін. Він не хоче, щоб сильний Трамп підтримував Україну, тому що це була б сильна Україна", - заявив президент України.
