Президент США Дональд Трамп написав в одній із соцмереж, що не хоче нашкодити Росії і що він "любить російський народ". Мовляв, через війну економіка Росії занепадає, тож війну треба зупинити.

Трамп готовий "любити росіян" до останнього рубля (копійки вже давно не актуальні), але не до останнього росіянина. Він справді вважає, що з економікою у Путіна швах і пропонує йому свою "послугу". На перший погляд безкоштовну. Майже як соломинку для потопельника... А раптом клюне?!

Світ змінюється дуже швидко. Ще 15 грудня 2021 року Кремль через МЗС РФ надсилав свої ультиматуми США і НАТО дипломатичною поштою, а через пару днів організували злив текстів у пресу. Ми пам'ятаємо, що і США, і НАТО як могли ухилялися від діяльної відповіді на ті ультиматуми. На словах відкинули, але своїх пропозицій не висунули.

Відео дня

І ось, через три роки, новий президент США висуває вже свій власний ультиматум, завуальований і за формою, і за змістом. Причому, ми не знаємо, чи читав Трамп узагалі ті російські ультиматуми трирічної давнини. Вони ж не йому призначалися.

Отже, спеціально це зроблено, чи ні, але протиборство Росії з "колективним Заходом" повертається до ситуації кінця 2021 року, коли ні повномасштабного вторгнення, ні чисельних жертв, ні зруйнованих міст ще не було. Зараз це виглядає як "золоті часи", про які Трамп каже, що у Америки вони попереду (у нас вони були позаду). Мені чомусь здається, що якби Кремль вже тоді, у 2021-му отримав відповідь ультиматумом на ультиматум, то усього цього, що зараз є, можливо, й не було б. А було б і те, і ті, чого й кого уже, на жаль, немає... Але це лише моя якбитологія…

Що ж буде тепер?

У Кремлі, звичайно, вже прочитали допис Дональда Трампа.

І варіантів поведінки може бути два: відповідати, або ні.

Якщо друге, то, мовляв, читали в пресі, але офіційно ніхто не звертався. І нагадати, що вони самі свої ультиматуми оформили офіційно на бланках Міністерства закордонних справ. Це означає ухилитися від відповіді.

А якщо відповідати по суті, то як? Трамп викликає Путіна на діалог без попередніх умов. Тож Путін може відповісти висуненням своїх власних вимог - читайте ультиматум 2021 року. І це вже не про війну в Україні, а про присутність НАТО у колишніх країнах соцтабору, і навіть про присутність США в Європі. Підняти ставки по максимуму. "Орєшнік" всякий, ядерна зброя, наскок на Трампа…

А можна і піти на діалог. Без попередніх умов. Ультиматум на ультиматум - нічия. Врятуємо світ від Третьої Світової разом! Або, через коротку риторичну ескалацію, перейти до політичної деескалації - до довгих і безрезультатних переговорів. Але це - навряд чи. Якщо вірити Трампу (і не лише йому), російська економіка не витримає.

Це, так би мовити, з хорошого. А ризики? Ми ще не чули від Трампа ультиматуму для України. Чекаємо його наступного допису...

При цьому варто не забувати, що Трамп позиціює себе як посередника для укладання угоди між Путіним і Зеленським, які завідомо її не хочуть, але й відмовити такому посереднику не можуть.

Не знаю, чи розуміє Трамп усю специфіку ставлення росіян до виконання угод, але ми вже розуміємо.

І ще один момент: коли розмова вийде за межі переговорів про Україну, то знадобитися ще один посередник - вже між Трампом і Путіним - який буде гарантом дотримання угод з боку росіян. І це може бути тільки Китай. Власне, Трамп з нього і почав, коли зателефонував Сі Цзіньпіну наступного ж дня після своєї інавгурації. А той, вже своїми словами, повідомив це Путіну. З такого погляду, зрозуміло, чому ультиматум написаний натяками і надісланий через соцмережу. Щоб у Пекіні теж побачили.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням