Президент України Володимир Зеленський та Президент США Дональд Трамп посварилися під час спільної пресконференції в Білому домі 28 лютого. Прикро, що ця сварка відбулася публічно. І не просто публічно, а при великій кількості відеокамер з усього світу.
Усе це виглядає, як невдалий день для Зеленського. Однак треба ставитися до цього, як до чергового епізоду драматичних відносин у питаннях російсько-української війни між США (на чолі з Трампом) з одного боку, та Україною і Європою з іншого. Майже одразу після перепалки в Білому домі Європа, у переважній більшості, підтримала Україну. Водночас прозвучали й критичні заяви стосовно Трампа.
Зараз можна говорити, що Трамп перейшов певну лінію, за якою процес формування антитрампівської опозиції в США, зокрема і серед республіканців, вийде на новий якісний рівень. Навіть у команді Трампа лінії розколу після прес-конференції можуть стати помітнішими.
Річ у тім, що вона теж неоднорідна. Є сам Трамп, який, складається враження, живе передвиборчими гаслами і не отримує доповідей Держдепу та інших служб, приміром, щодо того, що його мирні ідеї відкидає якраз РФ. Як приклад, історія, коли під час однієї зустрічі з журналістами, на якій президент США розповідав про підтримку ідеї європейських миротворців, представники медіа йому сказали, що Путін цього не хоче. І поведінка Трампа при цьому здавалася такою, що він про це вперше дізнався щойно, від журналістів…
Ще одна частина команди Трампа – фахівці-прагматики. Серед них – Кіт Келлог та Марк Рубіо, які живуть у фактажі. Рубіо часом змушений пояснювати, що мав на увазі Трамп.
І третя група – це флюгери-пристосуванці, які вирішили вскочити у владу під час виборів. Серед них – Майкл Волц та Джей Ді Венс.
Чи буде сформована якась група, яка згуртовано (публічно чи не публічно) виступить проти теперішніх "фокусів" іншої частини команди? Поки питання. Але може вийти так, що Трамп зі своєю політикою обпечеться на Україні. В умовах, коли Україну підтримують більшість європейських держав, це буде виглядати як ізоляція Трампа від союзників. До того ж, результати цієї прес-конференції дали можливість ЄС "віддячити" президенту США за анонсоване впровадження мит на європейські товари.
Крім того, зважаючи, що Трамп орієнтується на громадську думку, не можна виключати, що його позиція по Україні знову швидко зміниться. Тобто, якщо антитрампівські настрої будуть збільшуватися, то він може маневрувати, щось робити, аби виправдовуватись, що він насправді не з Путіним (озвучена президентом США позиція, що він є рівновіддаленим посередником між Україною та РФ, вочевидь вже не сприймається серйозно).
На мою думку, у Трампа зараз немає пристойного виходу з цієї ситуації. Адже фактично Путін вимагає від США капітуляції (і відповідно до ультиматуму 15 грудня 2021 року про надання гарантій безпеки Росії – зокрема щодо неприєднання України до НАТО, і відповідно "угод", які росіяни називають "Стамбульськими домовленостями"). Тому у президента США рано чи пізно має з’явитись усвідомлення: або капітулювати перед Путіним, або все-таки підтримати Україну. Зараз він каже, що може не підтримувати Київ, але насправді у нього такої опції немає. Адже не підтримка України - це буде поразка США.
Володимир Воля, політичний експерт
