Уряд Словаччини намагається проштовхнути через парламент поправки до законодавства, які за своїм змістом фактично дорівнюють російському закону про "іноземних агентів" та його грузинському аналогу. Про це пише Politico.
Видання зазначає, що тисячі словаків вийшли на марш проти цих законодавчих змін. Вуличні акції протесту відбулися у Братиславі, Кошице та інших містах.
Як пише Politico, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вже давно намагається підкорити неурядові організації та незалежні ЗМІ. Ще у 2023 році він пообіцяв запровадити закон, який би визначав їх як іноземних агентів, якщо вони отримують фінансування з-за кордону. Станом на сьогодні відповідна поправка до закону перебуває у другому читанні в парламенті. Голосування за неї має відбутися наступного тижня.
Нещодавно Європейська комісія попередила уряд Словаччини про неприпустимість ухвалення закону і про неминучість заходів Брюсселя у відповідь. Численні неурядові та правозахисні організації, включно з Amnesty International, теж засудили законопроект.
Люсія Стасселова з ініціативи "Мир Україні", яка організовує протести по всій країні, назвала закон "інструментом системного демонтажу громадянського суспільства".
"Цей закон скопійований з Росії, де подібне законодавство використовується для знищення незалежних організацій, ув'язнення опозиційних діячів, примусу до мовчання ЗМІ та репресій. Ми не дозволимо Словаччині піти цим шляхом", - сказала вона.
Сам прем’єр Фіцо сказав, що поважає право людей на протест, але заперечив, що він копіює російський досвід придушення інакомислення.
"Проект закону про неурядові організації не має нічого спільного з російським, американським чи ізраїльським законодавством. У них (опозиційно налаштованих громадян – УНІАН) закінчилося, проти чого протестувати, тож тепер вони просто вигадують ще одну брехню", — сказав Фіцо.
Як зазначає Politico, Угорщина ухвалила подібний закон у 2017 році, але була змушена його скасувати у 2023 році після того, як Суд Європейського Союзу визнав його незаконним.
Закони про "іноагентів" в Росії та Грузії
Як писав УНІАН, закони про "іноземних агентів" у Росії та Грузії подавалися владою як спосіб регулювати діяльність організацій і осіб, які отримують фінансування з-за кордону, проте на практиці вони перетворилися на інструмент придушення інакомислення.
Російський закон про "іноземних агентів" з’явився ще у 2012 році, і в наступні роки його розширили так, щоб під статус "іноземних агентів" можна було підвести засоби масової інформації та навіть фізичних осіб. Відтоді російський уряд регулярно оголошує "іноземними агентами" опозиційно налаштовані ЗМІ, блогерів, журналістів, правозахисників, діячів культури тощо. Цей статус де-факто унеможливлює нормальну роботу опозиціонерів.
У березні 2023 року правляча партія Грузії "Грузинська мрія", яку називають проросійською через її відносно поблаждиву позицію щодо Росії, ініціювала власний законопроєкт про "іноземних агентів", подібний до російського. Це спричинило масові протести в Тбілісі. Зрештою у травні 2024 року парламент Грузії таки ухвалив закон про "іноземних агентів", подолавши вето президента.
