Існує декілька причин того, навіщо прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зараз поїхав в Москву на зустріч з Володимиром Путіним. Головна – обговорення подальшої співпраці в енергетичній сфері. Цьому сприяли заяви, які напередодні пролунали від президента України Володимира Зеленського, що Україна не збирається продовжувати транзит російського газу через свою територію в Словаччину.
В цьому сенсі твердження Фіцо, що припинення транзиту російського газу з 1 січня через позицію України завдає фінансової шкоди Словаччині і створює загрозу для виробництва електроенергії на атомних електростанціях, є констатацією факту. Словацька економіка дуже від цього залежить. І це дійсно загроза, враховуючи, що Росія є для Словаччини найбільшим постачальником газу. Крім того, тут неможливо швидко знайти альтернативу, та й знижки, які Росія надає Словаччині, цьому не сприяють.
Тож, звичайно, з точки зору Словаччини це є загрозою безпеці. Але інша справа, що ця історія використовується, зокрема, і в політичних цілях.
Адже українська сторона не сьогодні заявила (а робила це давно і неодноразово), що не збирається продовжувати транзит російського газу. Тобто, це було зрозуміло й раніше.
Тому теперішній візит Фіцо до РФ – це його політичний піар, зокрема й всередині Словаччини. Як ви знаєте, Фіцо - це такий собі клон Орбана. Умовно кажучи, другий після нього лідер європейської держави в Європейському Союзі, який виступає за найшвидше припинення війни, за компроміси з Москвою і, відповідно, за зняття антиросійських санкцій. Тобто, як у нас говорять, виступає з проросійськими наративами.
Москва ніколи не рахувала грошей на своїх прибічників в ЄС, на своє лоббі. А враховуючи те, що механізми прийняття рішень в Європейському Союзі та в НАТО (а Словаччина є ще й членом НАТО) – це повний консенсус, росіянам вигідно "купувати" невеличкі держави як та сама Угорщина й Словаччина коштом "знижок" на той же природній газ. Тим більше, що зараз росіянам той газ нікуди дівати після того, як великі його споживачі в Європі, та сама Німеччина, значно скоротили закупівлю. Кремлю газ потрібно збувати, адже немає технологій, як "взяв і краник прикрутив". Це паливо, якщо не продати, доведеться просто спалювати. Тому Росія буде обіцяти його тій самій Словаччині майже за нульовою ціною взамін на те, що Фіцо продовжить відстоювати інтереси РФ і в ЄС, і в НАТО.
Чи може позиція Фіцо – більше дрейфувати до Москви – сприяти якомусь розколу в межах ЄС? По-перше, тут дрейфувати вже більше нікуди. А, по-друге, навряд чи зможе, враховуючи, що обсяги словацької економіки невеликі. Словаччина не є країною-донором європейського бюджету, бюджету ЄС. Навпаки, це – реципієнт, який залежить від отримання дотацій і різних грантів та іншого.
Тому говорити Фіцо може, що завгодно, але питання у тому, чи він знайде достатньо прибічників своєї позиції в середині Європейського Союзу.
Насамперед, це йдеться про Німеччину або Францію, які мають ключові голоси, щоб вони підштовхнули, чи принаймні спробували домовитися з президентом України Володимиром Зеленським, аби дозволити цей транзит. Та поки що такий розвиток подій виглядає вкрай малоймовірним.
У принципі, ця тема, як і постачання по українській трубі газу під виглядом того, що це азербайджанський газ, може бути картою України в можливих мирних перемовинах, які постійно обіцяє обраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. Часу залишилось обмаль. Але до цього часу ніяких змін не буде.
Максим Ялі, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
