З точки зору Кремля зустріч НАТО навряд чи могла бути втішною. Вона лише підкреслила наскільки воістину колосальною стратегічною помилкою виявилося рішення президента РФ Володимира Путіна почати повномасштабне вторгнення в Україну.
Видання Politico пише, що запрошення Києва до НАТО ніколи не розглядалося. Як визнав навіть український президент Володимир Зеленський, привести воюючу країну в Альянс, основною метою якого є захист кожної п'яді своєї території, неможливо. Тижнями країни НАТО давали зрозуміти, що допоможуть Україні захищатися, але самі не стануть безпосередніми учасниками війни.
Але якщо не брати до уваги запрошення, лідери НАТО у Вільнюсі ясно дали зрозуміти, що "майбутнє України — в НАТО". Як заявив президент США Джо Байден, питання полягає не в тому, чи буде Україна в НАТО, а коли.
У НАТО вирішили відмовитися від звичайної вимоги - щоб Київ виконав План дій щодо членства, що відтермінує членство України після закінчення війни.
З точки зору Москви, це не вселяє оптимізму. Путін сказав російському телебаченню, що можливе членство України в НАТО було однією з причин для вторгнення. Він навіть припустив, що приєднання до Альянсу "не підвищить безпеку України" — як ніби його жорстоке вторгнення якимось чином ще не зробило цього. У всякому разі, рішення Путіна про напад зробило неминучим членство України в НАТО - якщо не одразу, то після того, як бойові дії стихнуть, Україна, сказав Байден, "вступить до НАТО".
Без сумніву, Кремль глибоко збентежило не тільки майбутнє членство України в НАТО. Представники країн Альянсу також прибули до Вільнюса зі значними зобов'язаннями щодо нової військової допомоги Україні.
Франція пообіцяла поставити ракети великої дальності, приєднавшись до Британії (і, ймовірно, підштовхнувши США, нарешті, до відправки своїх ATACMS в Україну). Німеччина пообіцяла відправити ще 25 танків. Нідерланди та Данія домовилися координувати навчання українських пілотів польотам на F16. А Вашингтон взяв на себе зобов'язання заповнити прогалину в артилерійському арсеналі України, відправивши сотні тисяч касетних боєприпасів. Все це зміцнить здатність Києва вести успішний контрнаступ проти російських військ.
І якщо Путін думав, що рішучість заходу допомогти Україні у військовому відношенні згасне, лідери G7 зібралися у Вільнюсі, щоб переконати його в цьому. Сім найбільших індустріальних демократій опублікували декларацію, в якій запевнили Україну, що вони підтримають її здатності захищати себе в довгостроковій перспективі, в тому числі після закінчення війни.
Послання Кремлю було чітким: ми підтримуємо Україну зараз і на довгі роки вперед.
Зустріч НАТО, звичайно, стосувалася не тільки України, і це теж не було гарною новиною для Москви. У Вільнюсі Фінляндія сиділа за столом як 31-й член Альянсу. Її приєднання більш ніж удвічі збільшило територію НАТО, що межує з Росією. Це теж стало наслідком путінського вторгнення, яке, хоча і було зроблено нібито для того, щоб тримати НАТО подалі від своїх кордонів, значно наблизило Альянс.
Оскільки напередодні саміту Туреччина зняла свої заперечення, Швеція незабаром стане 32-м членом Альянсу. Це перетворить Балтійське море на озеро НАТО, фактично утримуючи Російський Балтійський флот у своїх портах. І Арктика стане простором, в якому домінує НАТО, адже кожна з восьми арктичних країн стане членом Альянсу, крім Росії.
Нарешті, найменше уваги громадськість приділила тому, що в кінцевому підсумку стане найбільшим головним болем Росії - колективному зобов'язанню значно зміцнити планування та здатність НАТО захищати кожен дюйм території Альянсу, включаючи його східний фланг. Німеччина оголосила, що направить до Литви 4 тисячі військових, а Канада подвоїть свою присутність в Латвії. А НАТО зобов'язалася в майбутньому розгорнути 300 тисяч військовослужбовців за 30 днів.
Лідери також прийняли три регіональні плани оборони, складені головнокомандувачем НАТО і стосуються захисту північного, східного і південного флангів. Ці плани існували під час холодної війни, але вперше за 30 років Альянс розробив детальні плани самооборони, включаючи вимоги до сил для кожної країни-члена — скільки танків, військ, ракет, кораблів, літаків та іншого, а також сотні інших вимог у військовій сфері, які повинен виконати кожен учасник.
Щоб заплатити за все це, лідери НАТО погодилися збільшити мінімальні військові витрати до 2% від ВВП. По суті, НАТО додасть до своїх щорічних витрат на оборону вдвічі більшу суму, ніж Росія щорічно витрачає на оборону.
З точки зору Москви, прихильність НАТО Україні посилилася і стала відчутнішою, ніж раніше, а її обороноздатність укріплена і розширена.
Саміт НАТО у Вільнюсі - головні новини
В ході саміту Альянсу, який відбувся з 11 по 12 липня, лідери країн НАТО оголосили, що Україні не доведеться виконувати План дій щодо членства, але все одно висунули ряд умов.
У перший день саміту у Вільнюсі президент Володимир Зеленський написав пост, в якому висловив обурення через "умови" для запрошення до Альянсу.
На другий день саміту представники "Великої сімки" погодили декларацію про гарантії безпеки для України. Крім того, президент України провів ряд зустрічей з лідерами країн, в рамках яких Україні пообіцяли додаткову військову допомогу.
