Саміт БРІКС у Росії зовні став політичним тріумфом Володимира Путіна. Насправді він продемонстрував світу межі спроб Москви створити антизахідний альянс.
Видання The Times пише, що Путін міг використати свою трибуну, щоб заявити, що група представляє альтернативне бачення глобального порядку, а присутність генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який проігнорував запрошення на перший мирний саміт у Києві, і президента Туреччини Ердогана, члена НАТО, зіграла на руку Кремлю.
Однак більшість наявних і потенційних членів, поділяючи бажання бачити світ, у якому не домінують західні цінності та інтереси, не зацікавлені в прямому протистоянні із Заходом. Крім того, хоча Путін і заявив, що 34 країни зацікавлені в тісніших відносинах з БРІКС, але єдиними членами, що вступили в організацію, стали Єгипет, Ефіопія, Іран та ОАЕ. Навіть країни, які перебували під впливом Москви, як Вірменія і Казахстан, відмовилися.
Путін, звісно, багато в чому виграв від цього: багато країн готові закривати очі на порушення санкцій, наймати російських найманців або купувати дешеву нафту, але це не більше ніж транзакційний процес, який Путін не контролює.
"Путін не розуміє або не хоче визнати, що невдоволення Заходом не робить вас проросійським", - зазначив російський емігрант, який має тісні зв'язки з Кремлем.
Замість цього йому доводиться купувати підтримку своїх союзників. Кремлю довелося умиротворяти Тегеран, занапастивши добрі відносини з Ізраїлем. Пекін змусив Москву погодитися на невигідні енергетичні угоди і, якщо повідомлення про зв'язки Путіна з мільярдером Ілоном Маском правдиві, то президент РФ був змушений попросити його, як про послугу главі Китаю, не розширювати супутниковий інтернет Starlink на Тайвань. Навіть Пхеньян, який колись був державою-вигненцем, може вести справи з Москвою на рівних.
Іронія полягає в тому, що і Захід, і Кремль переоцінюють єдність антизахідних сил. Наприклад, Путін не зміг домогтися прогресу за своїми ключовими пріоритетами. Одним із них є "дедоларизація" - якщо Китай підтримує цю ідею, то Бразилія та Індія ставляться до неї скептично.
Путін марно намагався домогтися підтримки війни Росії проти України. Найкраще, що він зміг зробити, - це сказати в заключній промові, що "всі підтримують те, щоб конфлікт закінчився якомога швидше і мирним шляхом". Але Китай та Індія дистанціювалися від агресивної риторики Путіна і побічно підтримали ідею припинення війни шляхом переговорів.
У кожної країни свій порядок денний, і вона безжальна в його реалізації. Пекін не хоче поразки Путіна в Україні, але й не готовий ризикувати через нього вторинними санкціями. Москва відчайдушно сподівається, що Китай не втягне її у війну проти Тайваню. Пхеньян і Тегеран озброюватимуть Росію, але за гроші.
Альтернативна система міжнародних платежів РФ - остання новина
Кремль має намір створити нову систему міжнародних банківських платежів на базі БРІКС, щоб обійти чинну глобальну фінансову систему. План Москви полягає в тому, щоб створити мережу комерційних банків, через які можна буде проводити міжнародні платежі в місцевих валютах.
Крім того Москва хоче створити на базі БРІКС центри торгівлі ключовими товарами - нафтою, природним газом, зерном і золотом.
Видання Bloomberg писало, що плани Москви щодо створення альтернативної системи міжнародних платежів - лише фантазія. США в кризові моменти допомагають грошима союзникам, щоб підтримати їхню фінансову систему. Натомість Китай не здатен забезпечити юанями навіть одну Росію.
