Стамбульські угоди 2022 року, які хоче реанімувати Росія, можуть бути непоганою точкою для старту мирних переговорів, але сам документ вже не відповідає реаліям часу. Про це в інтерв’ю FOX 5 NY заявив спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог.
"Якщо подивитися на Стамбульські угоди, які були укладені через 30 днів після вторгнення, то вимоги в них були досить значними для тодішньої ослабленої України. Тут я погоджуся з тим, що сказав Стів (спецпредставник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф – УНІАН): це може бути точкою відліку. Але я не думаю, що для всіх нас вони є справедливим і рівноправним підходом", – сказав Келлог.
На його думку, Стамбульські угоди можуть бути стартовою позицією для контактів переговорних груп, але потім потрібно буде розробити "щось абсолютно нове". За словами Келлога, у 2022 році Україна наважилася обговорювати викладені в документі умови лише через обставини того часу.
"Це відбувалося на ранньому етапі війни, коли ситуація на фронті була нестабільною. Це сталося через 30 днів після початку вторгнення – тоді ще тривали бої за Бучу, українські сили намагалися вибити противника з околиць Харкова, і загалом йшли важкі бої. Тому зараз потрібно виходити з поточної ситуації, а не повертатися на три роки назад", – переконаний спецпредставник Трампа.
Стамбульські угоди: що вони передбачали
Як писав УНІАН, у перші тижні повномасштабного російського вторгнення між РФ та Україною відбулося кілька раундів мирних переговорів на рівні делегацій. Спочатку в Білорусі, потім в Стамбулі. Остання версія проекту мирної угоди датується серединою квітня 2022 року і відома як Стамбульский протокол, або Стамбульські угоди.
Проект мирної угоди, який так ніколи і не був до кінця погоджений обома сторонами, нагадував радше перелік російських вимог із українськими зауваженнями та контрпропозиціями. Зокрема Росія вимагала нейтрального статусу України, жорстких обмежень на оборонну співпрацю України з країнами Заходу, різкого скорочення чисельності ЗСУ (як особового складу, так і техніки), а також низки ідеологічних змін у законодавстві України, зокрема щодо статусу російської мови і таке інше.
