Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін, який також є головою Російського історичного товариства, запропонував обговорити можливий майбутній розділ України з представниками Польщі, Угорщини та Словаччини. Але, звичайно, у разі появи таких "діалогів", офіційні представники на кшталт прем’єр-міністрів Віктора Орбана чи Роберта Фіцо задіяні в цьому не будуть. Адже це може мати для них серйозні політичні наслідки. Зокрема з боку європейських країн не лише критика, а вже чіткі звинувачення у співпраці з Кремлем і можливі фінансові обмеження.
Втім, на жаль, пропозиції Наришкіна все одно несуть небезпеку.
Фактично, з самого початку гібридної фази війни Росії проти України, починаючи з 2014 року, Росія опрацьовувала таку модель, цей сценарій в Криму. Росіяни намагалися організовувати якісь "круглі столи", "конференції" саме із залученням представників європейських країн, різноманітних неурядових західних організацій, так званих істориків тощо, щоб обґрунтувати своє "право" на незаконну анексію території.
Нагадаю, тоді ще живий російський політик Жириновський, та й інші представники російської влади, які виступали "голосом" Кремля), закликали "поділити Україну" і повернути "історичні землі" не лише Росії, а й Польщі, Угорщині, а Закарпаття також ще Румунії… І не можна сказати, що ця модель зовсім не спрацювала – запрошення РФ до різноманітних "дискусій" радо приймали представники маргінальних політичних течій та партій.
Приміром, в Крим після окупації у 2014 році приїздили представники "Альтернативи для Німеччини", якихось громадських організацій з назвами, де фігурує слово "історія", представники якихось невеличких громад, депутати місцевих рад з країн ЄС і таке інше.
Тобто, в принципі, все це було вже.
Росія намагається грати в легітимізацію своїх дій та вплинути на громадську думку в європейських країнах. Нічого нового тут немає.
Частина населення в тій самій Угорщині чи Польщі (зазвичай представники старшого покоління) так само як росіяни марять імперським минулим, хочуть повернення, розширення, реставрації "своїх" імперій. І це дозволяє деяким європейським політикам, як той же Орбан, під час передвиборчих кампаній використовувати це. До речі, саме тому він активно втручається у внутрішню політику України щодо прав нацменшин, мовної політики і таке інше. Адже на це є запит частини виборців.
При цьому, російська агентура в європейських країнах активно підтримує потрібні РФ наративи, розповсюджує та створює потрібну інформаційну картинку. Кремль вже давно намагається вносити роздрай в європейське суспільство, щоб схилити шальки терезів на свій бік, або принаймні змінити європейську громадську думку на "не все так однозначно".
Отже, чому для Росії важливо вчергове "поговорити" про "історичні землі" та "справедливий розподіл" цих земель? Тому що резонанс. Тому що це дозволить розганяти цю історію в тому числі в європейських медіа. Мовляв, бачите, "офіційні" представники різних країн, науковці, експерти беруть участь у обговоренні цієї теми, відповідно, погоджуються на те, що Росія дійсно має якісь права на ці території. Тобто, Росія буде тиражувати якісь "висновки" та заяви псевдоекспертів та псевдоаналітиків, щоб вкоренити в західних суспільствах думку, що вона має підстави для кроків, які робить. Хоча це абсолютно суперечить як міжнародному праву, так і історичним фактам.
Максим Ялі, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
