Україна на 23-й сесії Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС) бере участь як спостерігач, але зможе повноправно долучитися до роботи Асамблеї після офіційного вступу до складу держав-учасниць, що відбудеться 1 січня 2025 року. Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі розповів речник МКС Фаді ель-Абдалла.
За його словами, Україна ратифікувала Римський статут, передавши ратифікаційну грамоту генеральному секретарю ООН. Проте цей документ набирає чинності не одразу, а з першого дня місяця, що настає після 60-го дня з моменту передачі.
Як зазначив ель-Абдалла, тоді Україна стане повноцінною державою-учасницею Римського статуту, отримавши всі відповідні права, як-от участь у виборах, внесення пропозицій щодо поправок тощо.
"Отже, фактично 1 січня 2025 року Україна стає державою-учасницею Римського статуту МКС і тоді матиме точно такі ж права, як інші, тобто брати участь у виборах, пропонувати поправки тощо...", - сказав речник МКС.
Він також додав, що на нинішній сесії Асамблеї Україна та інші держави, які не є учасниками Римського статуту, мають статус спостерігачів. Це означає, що вони можуть бути присутніми на засіданнях, але не мають права голосу або участі в ухваленні рішень.
"Сьогодні на цій сесії Асамблеї держав-учасниць Римського статуту МКС Україна та інші держави можуть бути як спостерігачі. Тобто, вони тут, на засіданнях, але не можуть брати участь в ухваленні рішень. Україна зможе користуватися своїм правом з 1 січня наступного року", - сказав ель-Абдалла.
Нагадується, що 23-тя сесія Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС) проходитиме у Гаазі 2 - 7 грудня.
Робота МКС - деталі
Як повідомляв УНІАН, у Міжнародному кримінальному суді є мандат на розслідування випадків ймовірних страт військовополонених, які відбуваються під час війни в Україні. Про це заявив головний прокурор МКС Карім Хан під час зустрічі з українськими журналістами у Гаазі. За його словами, робота полягає у тому, щоб застосовувати методологічний підхід, організовувати стратегію розслідування. Він додав, що послання має бути чітким: незалежно від того, чи є хтось головою держави, уряду, командиром або солдатом, ніхто не має права страчувати цивільну людину або військовополоненого. За словами Каріма Хана, якщо така людина діє безкарно, то це може бути в юрисдикції Міжнародного кримінального суду, оскільки Гаага має юрисдикцію щодо подій в Україні.
