У другому турі президентських виборів у Молдові чинна президентка Мая Санду перемогла свого конкурента Олександра Стояногло. І перше, що показали ці вибори – яким важливим електоральним фактором для Молдови є громадяни країни, які мешкають в Європейському союзі. За великим рахунком, саме вони визначили долю президентства Санду. Адже до того, як почали надходити результати голосування із закордонних виборчих дільниць, вона не перемагала.
10% розриву між кандидатами – помітний і суттєвий результат. І це – впевнена перемога, а не якась невеличка, в межах статистичної похибки. Та, очевидно, проєвропейським політикам Молдови зарано дуже сильно розслаблятися. Адже навесні країну чекають ще парламентські вибори.
Під час парламентських перегонів, звісно, фактор громадян Молдови, які голосують з-за кордону, збереже свою актуальність. І вони, очевидно, будуть дуже сильно підтримувати будь-які проєвропейські вектори - для них це важливе питання.
Водночас багато чого буде залежати від того, наскільки росіяни будуть включені в процес.
Під час президентської кампанії можна було спостерігати потужний російський вплив. Тож можна припустити, що для проросійських сил, можливо, навіть простіше буде взяти більшість в парламенті, ніж посаду президента. Адже на парламентській кампанії можна просто диверсифікувати підтримку через різні політичні партії. Частина з них можуть взагалі не декларувати якоїсь особливої проросійськості, лише звернутися до євроскептичного порядку денного…
Також не варто виключати, що росіяни будуть обігрувати стару сепаратитську карту. Тобто, вже на президентських виборах в Молдові ми побачили, що найбільша проросійська підтримка – в Гагаузії. Тому можна чекати, що в цьому регіоні під час парламентської кампанії розпочнуть озвучувати декларації про відмову вступу до Європейського Союзу, чи щось подібне. На тлі цього можна припустити, що відбуватимуться й якісь зіткнення, заворушення тощо.
Крім того, цілком ймовірна ситуація, що росіяни зможуть мобілізувати на парламентські вибори в Молдові ще більші фінансові ресурси.
Тоді процес буде один. Якщо ж у росіян будуть інші проблеми, актуальніші, ніж вибори в Молдові, то результат для Кишинева може бути інший.
Наразі молдавським політикам варто зосередитись на боротьбі з політичною корупцією (адже гроші на підкуп виборців з РФ в Молдову надходили вільно). І, думаю, до весни хоча б якісь кроки, аби зберегти проєвропейський вектор розвитку країни, мають бути зроблені.
Також багато буде залежати від позиції Європейського Союзу, і частково України. Ми наразі маємо доволі обмежений обсяг можливостей, однак можемо показати успішну боротьбу з російським імперіалізмом. Адже росіяни в Молдові активно використовують тему: "дивіться, якщо підете в Європейський Союз, усе одно на вас нападе Росія, і на вас нічого доброго не чекає". До речі, таку саму історію проросійські сили просувають і в Грузії. Та й взагалі росіяни скрізь, де зможуть, будуть це використовувати. Тож багато що в контексті європейського вибору буде залежати від того, наскільки успішно Україна може протистояти російській агресії.
Петро Олещук, політолог
