Дзвінки президента США Дональда Трампа з російському правителю Володимиру Путіну та українському лідеру Володимиру Зеленському цього тижня стали найбільш інтенсивною дипломатичною ініціативою з моменту вторгнення Росії в Україну три роки тому, пише CNN.
Ці контакти на рівні лідерів країн демонструють прагнення Трампа зіграти ключову роль у припиненні війни, проте результати цих зусиль поки що залишаються неоднозначними.
Перші результати не є багатообіцяючими: Путін відмовився підтримати пропозицію Трампа щодо 30-денного припинення вогню. Простіше кажучи, російський правитель поки що не готовий завершувати війну, що підтверджується його новими вимогами, які Україна ніколи не прийме, якщо хоче зберегти свою незалежність. Однак Кремль також не бажає остаточно відштовхувати Трампа, тому намагається зберегти ілюзію конструктивного діалогу, пропонуючи йому можливість зміцнити особисті та міждержавні відносини.
Трамп, у свою чергу, розглядає сам факт початку перемовин як власну дипломатичну перемогу. Білий дім прагне створити враження, що значний прогрес у мирному процесі можливий, що відповідає його політичним інтересам, зокрема напередодні виборів. Адміністрація Трампа намагається представити його як унікального переговірника, здатного знайти вихід із конфлікту.
Натомість Зеленський швидко адаптується до нових умов. Після попередньої напруженості у відносинах із Трампом український президент змінив підхід і став значно поступливішим. Він розуміє, що без підтримки США Україні буде важко продовжувати опір, тому демонструє готовність до конструктивного діалогу.
"Трамп хоче миру. Європа хоче миру. Україна хоче миру. І не вистачає лише одного – це Путіна", – зазначила міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, влучно підсумовуючи ситуацію.
США, попри жорстку позицію Кремля, продовжують просувати мирний процес. Білий дім публічно ігнорує небажання Путіна йти на поступки, натомість зосереджуючись на організації нових переговорів. Зокрема, плануються технічні консультації з російськими представниками в Саудівській Аравії, а також можливе припинення бойових дій у Чорному морі. Це відповідає інтересам Москви, оскільки, як і запропоноване припинення атак на енергетичну інфраструктуру, може позбавити Київ можливості діяти в найбільш вигідних для нього напрямках.
Україна, зі свого боку, намагається не лише зберегти підтримку США, а й активізувати співпрацю з європейськими партнерами. Адміністрація Зеленського веде переговори про прискорення вступу до Європейського Союзу, вважаючи це одним із ключових факторів стабільності та безпеки країни. Одночасно Київ працює над створенням "коаліції охочих" серед європейських держав, які готові підтримувати Україну в разі зміни політичного курсу Вашингтона.
Попри складнощі й невизначеність, події останніх днів показують, що мирний процес, хоч і повільно, але рухається вперед. Трамп продовжує намагатися утвердити свій імідж великого дипломата, Путін – максимально затягувати переговори, а Україна – шукати варіанти збереження підтримки союзників у змінних політичних умовах.
Що передувало
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп поговорили телефоном. Вони обговорили подальші кроки щодо "реалізації та розширення" режиму часткового припинення вогню, порушили питання про посилення української ППО, а також можливості звільнення військовополонених і повернення депортованих українських дітей.
Трамп запропонував Зеленському "допомогти в управлінні електричними та атомними станціями в Україні". На його думку, це стало б найкращим засобом захисту української інфраструктури.
День перед цим Трамп поговорив з Путіним. Диктатор висунув Трампу низку умов під час переговорів, серед яких були зупинка мобілізації в Україні та переозброєння ЗСУ. За даними Bloomberg, відмова російського диктатора від заклику американського лідера до повного 30-денного припинення вогню свідчить про те, що РФ блокує мир, а це є невдачею для США.
Зі свого боку у The Times написали, що Путін не пішов на поступки Трампу, але своєю згодою на обмеження ударів по Україні дав президентові США змогу зберегти обличчя.
За версією Politico, Путін тягне час і готує пастку для Трампа за традиціями СРСР. На думку колишнього офіцера розвідки США Меттью Шумейкера, президент США ризикує зіграти на руку російському диктатору, дозволивши РФ застосувати "класичну радянську тактику часів холодної війни" повільного ведення переговорів.
