Ракетний удар по міжконтинентальною балістичною ракетою – черговий терористичний сигнал Путіна світу. Якщо подивитись відео удару, можна побачити, що блоки від ракети мали макети ядерних зарядів. А, зважаючи, що після їхнього падіння на землі був короткотривалий вогонь, який швидко згасав, зі стовідсотковою ймовірністю можна стверджувати, що удар по Дніпру не мав жодних військових цілей – лише політичні.
Якщо говорити безпосередньо про ракету, спочатку мова йшла про те, що росіяни могли завдати удару ракетою "Рубєж". Пізніше російський диктатор заявив, що удар було завдано новітньою російською ракетою "Орєшнік". А згодом начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов сказав, що ракета, яку РФ використала для удару по українському місту, є експериментальною і це балістичне озброєння середньої дальності.
Путін обрав найбільш вдалий час для такої провокації. Адже в Європі всі чекають 20 січня, коли до влади в США прийде Дональд Трамп.
Тобто, до цього часу вони не знають, що робити і як відповідати. Путін розрахував цей момент. І хоч сам вчинок – запуск "Орєшніка" по Дніпру - можна вважати спробою знайти вихід з безвихідної ситуації, але зробив він це якісно. Принаймні російська аудиторія задоволена.
Свого часу Сполучені штати та СРСР підписали РСМД договір, відповідно до якого ракетами малої дальності є ті, які б'ють на відстань до 5500 кілометрів. А все, що може бити далі, вважають ракетами міжконтинентальними, балістичними – середньої дальності. Ракета, яку Росія запустила по Дніпру, здатна літати на відстань до 6000 кілометрів. І це не припущення, а результати випробувань. Адже свого часу на випробуваннях були присутні й представники США. І вони отримали матеріали, які підтверджують цю відстань. Тобто, в цьому випадку йдеться не про "аналоговнєтну" зброю, а про реальні цифри.
Відповідно до нормативів згаданого договору РСМД, сторони – а це Сполучені штати та "спадкоємець" СРСР - Росія – мають повідомляти одне одного про запуск таких ракет. Що, власне, і сталося, коли РФ планувала удар по Дніпру – все було передано дипломатичними каналами. Адже навіть в цьому випадку Путін дуже хоче зберегти своє обличчя, показати "цивілізованість". Мовляв, він виконує всі зобов'язання, хоча й вийшов з договору.
США передали цю інформацію європейським країнам, але більшість з них, крім Італії, Іспанії та Греції, її проігнорували.
Але зараз ми бачимо, що Захід просто не знає, не розуміє, як йому реагувати на ці пуски.
Байден вже висловив "стурбованість". В Європі лише Шольц сказав, що це ескалація, і він її засуджує (однак у Шольца в цьому питанні свої інтереси напередодні виборів). Інші європейці замість того, щоб дати жорстку відповідь, ухвалити якісь рішення, просто чекають.
Чи може Захід передати Україні озброєння, аби захистити від подальших ударів? Адже доволі складно зрозуміти, чи здатні наявні в Україні системи ППО збивати такий тип ракет. Звісно, Patriot може відстежувати до дванадцяти цілей одночасно. І якщо самій ракеті він навряд зможе загрожувати, то зі збиванням від'єднаних блоків - питання відкрите.
Чи зможе Захід передати Україні озброєння, аби достатньо жорстко відреагувати на провокацію Кремля? Якби Києву швидко передали б велику кількість Tomahawk – це питання можна було б дуже швидко розв’язати…
Врешті, якби рік чи два тому Захід передав нам усе необхідне озброєння вчасно і без обмежень, зараз питання нових російських ракет не стояло б взагалі.
Костянтин Криволап, авіаційний експерт
