Китай розглядається як одна з країн, які могли б приєднатися до європейських союзників України та взяти участь у миротворчій місії. Однак незважаючи на те, що Китай позиціонує себе як нейтральний посередник, його рішення в цьому питанні майже напевно буде негативним, пише науковий співробітник Інституту Чархара Хао Нань у статті для scmp.com.
Перш за все, участь Китаю в миротворчій діяльності завжди була пов'язана з Радою Безпеки ООН. А Росія, як постійний член ради з правом вето, навряд чи схвалить будь-яку місію під керівництвом ООН, яку вона вважатиме несприятливою. Відповідно, без мандата ООН у Китаю не буде правової бази та обґрунтування, які зазвичай потрібні для відправки військ за кордон.
Крім того, саме стратегія Китаю робить його участь у забезпеченні безпеки України вкрай малоймовірною, вказує експерт.
"Хоча Китай риторично підтримує територіальну цілісність України, він також зміцнив економічні та стратегічні зв'язки з Росією. Відправлення миротворців в Україну ризикує відштовхнути Москву, яку Пекін вважає найважливішим геополітичним партнером у боротьбі із західним впливом. Для Китаю витрати на розгортання військ набагато переважують будь-які дипломатичні вигоди", - вважає він.
Аналітик нагадує, що, хоча Китай є найбільшим постачальником миротворчих військ серед п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН, його увага була зосереджена в Африці та на Близькому Сході, де у Китаю великі економічні інтереси, але менше прямих політичних зв'язків.
Водночас війна в Україні тісно переплетена зі стратегічним позиціонуванням Китаю в Євразії. Будь-яка участь, навіть у рамках миротворчого мандата, ризикує втягнути Китай у ширшу геополітичну боротьбу між Росією і Заходом - те, чого Пекін намагатиметься уникати за всяку ціну, підкреслює він.
Крім того, розгортання китайських миротворців в Україні буде проблематичним і з точки зору військової логістики. Як зазначає Хао Нань, миротворчі сили Китаю добре підготовлені для місій ООН, але мають обмежений досвід роботи в активних зонах конфліктів у Європі:
"Складність української війни, відзначена зміною ліній фронту, втручанням посередників і глибоко вкоріненою ворожістю, зробила б будь-яку миротворчу місію особливо складною в управлінні. На відміну від відносно стабільних операцій в африканських країнах, таких як Південний Судан або Демократична Республіка Конго, місія в Україні буде пов'язана з набагато більшим ризиком і політичною чутливістю".
Також США та їхні союзники, найімовірніше, ставитимуться до китайського миротворчого розгортання з підозрою, інтерпретуючи його як спробу Пекіна розширити свій вплив у Східній Європі, вказує він.
Тому ідея китайських миротворців в Україні навряд чи буде реалізована. Замість цього Китай продовжить відігравати роль у війні за допомогою дипломатії, економічної взаємодії та закликів до діалогу, прогнозує аналітик.
Миротворці в Україні
Раніше спікер британського уряду заявив, що "коаліція охочих" налічує понад 30 держав, готових тією чи іншою мірою допомогти Україні захиститися від Росії. З них частина країн готові відправити власних миротворців після війни.
Водночас УНІАН писав, що у Путіна є "зброя" проти британських миротворців в Україні. Він нібито може використовувати Європейський суд з прав людини як зброю проти британських військових.
Крім того, Китай озвучив чітку позицію щодо відправлення миротворців в Україну. ЗМІ раніше публікували інформацію про можливу участь КНР у цій місії. Однак представник МЗС Китаю Го Цзякунь чітко спростував ці заяви.
