Після саміту в Лондоні французький лідер Емманюель Макрон заявив, що Британія та Франція пропонують ввести в Україні перемир'я на місяць, а Стармер повідомив, що разом з Україною вони працюють над планом припинення вогню. Експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара розповів в інтерв’ю УНІАН, що дасть Україні перемир’я на місяць, чи підтримає американський президент Дональд Трамп мирний план Стармера та Макрона, а також про те, чи дійсно відбувається зараз зближення США та Росії і що за ним стоїть.
Кому і чим вигідне перемир’я на місяць, про яке розповів Макрон? Воно спрацює?
З приводу перемир’я – я не вірю в це, як будь-який нормальний українець. Росіянам віри не може бути. Вже десятки перемир’їв були під час 2014-2022 року. Європейці кажуть про перемир’я виключно для того, щоб "затягнути" американців. Бо без них в європейців недостатньо сил і засобів, недостатньо спроможності розвідки і таке інше. Вони хочуть використовувати трампівську риторику для того, щоб Америка все ж таки не полишила Європу, а допомагала країнам Європи стримувати Путіна. А логіка американців наступна: коротке перемир’я покаже, що є довіра. Вони встановлять механізми контролю, щоб ніхто не порушував його. І потім може йти мова про довге перемир’я і мир.
І я думаю, що в адміністрації Трампа збираються використати коротке чи середнє перемир’я для того, щоб знімати санкції з Путіна. Вони розуміють, що в Путіна кепські справи, і вони хочуть його врятувати. І сподіваються на його вдячність, що він відійде від Китаю і буде допомагати їм на Близькому Сході стримувати Іран і забезпечувати безпеку Ізраїлю. Це марні сподівання. Але американці завжди так роблять. Такий вислів приписують Черчиллю: американці завжди вчиняють правильно, перепробувавши всі інші опції. Але тут ми бачимо, що є абсолютно інше розуміння світу і намагання отримати фактично Ялту-2 за наш рахунок. Тому я скептично ставлюсь до короткого перемир’я.
Що може принести місячне перемир’я Україні?
Не думаю, що це буде щось позитивне. По-перше, це не буде означати скасування воєнного стану. Це означатиме, що наші військові будуть на місцях. Можливо, буде якась ротація чи тренування. Тобто це невеличка пауза. Але великі сили ми не будемо відтягувати від фронту, особливо від найскладніших ділянок, оскільки впевнений, це припинення вогню буде зірвано росіянами – тут без сумніву, і потім нас будуть звинувачувати і росіяни, і американці.
І тут ще дуже важливий момент. Те, що в п’ятницю відбулося в Білому домі. Там обговорювали одяг Зеленського, чи він грубий був… Але все це не важливо. Просто конфлікт виник трошки раніше, аніж мав виникнути. Бо росіяни і американці домовились про алгоритм, як вони будуть примушувати Україну фактично до капітуляції. А мета – це зближення, перезавантаження відносин між США і Росією. Бо американці марно сподіваються відтягнути Росію від Китаю.
І припинення військової допомоги не про те, що Трамп дбає про українців. Тут виходить так, що він дбає більше про ґвалтівників, вбивць і мародерів, а не українців. А найголовніше, це вже третє припинення допомоги. Перше було в 2019 році, коли Трамп намагався примусити Зеленського накопати бруду на Джозефа Байдена і це вилилося в імпічмент. Другий раз – це був 2024 рік – пів року палата представників і спікер Майк Джонсон блокували допомогу. І зараз це втретє. Тобто це покарання за небажання України коритися і йти на капітуляцію. І тут не Зеленський винен. І далі цей тиск буде посилюватись, тому попереду на нас чекають дуже важкі часи.
Той мирний план, над яким працюють Стармер і Макрон разом з Україною - про що він?
З приводу плану британсько-європейського – він правильний, про посилення і підтримку України. Єдине, що мені не подобається, там в формулюванні про збереження суверенітету і незалежності України випала територіальна цілісність. А для нас це принципова річ. І другий момент, який би я хотів в цьому документі побачити – це про 300 млрд євро заморожених російських активів, які мають піти на оборону України і щоб ми купували зброю у європейців, американців чи ще деінде.
І, звичайно, ми повинні знати деталі про військову присутність на території України. Звісно, європейці не мають на увазі, що вони будуть воювати з нами проти росіян. Але, наприклад, дуже важливо - ми просили з початку війни закрити наше небо, і вони могли б це зробити системою ППО з західної території – з Польщі, Румунії або з нашої території. І вони можуть це зробити, використовуючи свої ВПС, що було б дуже добре і з точки зору того, щоб ми не втрачали б цінні життя українців. Крім того, так ми могли б використовувати наші ресурси власне в бойовій ситуації ближче до фронту і частково перекривати оцими звільненими ППО міста, які ближче до росіян знаходяться.
Плюс дуже важливо, що вони написали "не лише на землі, але й на морі". Бо Крим і Чорне море – це ключовий момент в цій війні. Нам потрібно не дозволити росіянам знов перерізати морські лінії комунікацій України, щоб ми торгували зі світом. Бо інакше українська економіка не витягне.
Чи погодиться Трамп на мирний план Європи, написаний без нього, якщо у нього є свій план - "Віддайте все, що хоче Путін, а далі поговоримо!"?
Тут персоналії не грають ролі. Тут це не важливо. Важливі його стратегічні цілі. В його адміністрації Марко Рубіо чудово знає, що відбувається і що таке Росія. Але він в тому ж самому "хорі" (Трампа) звинувачує Україну в небажанні миру. Чи підтримає Трамп план? Теоретично, може підтримати. Бо його буде просити Кір Стармер і, в принципі, це вже відбулось. І коли відбулась розмова міністра закордонних справ Британії Девіда Леммі з Марко Рубіо, був сухий пресреліз, що вони готові працювати з Британією для того, щоб наблизити мир в Україні.
Але найголовніший момент, що американці можуть дати? Від них очікують логістику, озброєння і певні гарантії для європейців, бо європейці на території України зі зброєю, де б вони не були, вони не захищені 5-ю статтею Вашингтонського договору. Бо є 6-та стаття Вашингтонської угоди, яка чітко каже – що 5-та стаття розповсюджується виключно на території країн, які є членами НАТО і ті, які є на час підписання угоди. Ще є питання ротації. Потрібно, умовно кажучи, не просто 50 тисяч, які будуть виконувати завдання, а принаймні 100 тисяч, щоб була ротація. Такими цифрами європейці давно не оперують, і це надзвичайно складно. Тому їм потрібна допомога у вигляді гарантій.
Про що свідчить той факт, що Європа почала писати мирний план? Це про контекст стратегічних змін, які відбуваються у світі, і Європа нарешті стає суб'єктною, починаючи виконувати прохання Трампа вирішувати свої проблеми?
Це прозріння, але дуже повільне. Думаю, європейці почнуть адекватно діяти і мислити, лише коли перша російська ракета впаде на якесь європейське місто. Але інших європейців в нас немає. І вони розуміють, що Америка полишає Україну. Вони ще сподіваються, що не до кінця або повільно Америка буде полишати Європу. Бо там ще питання велике з точки зору гарантій безпеки самим європейцям. Трамп збирається скорочувати ядерне озброєння, не консультуючись зі своїми європейськими партнерами. А це буде великий удар по безпеці Європи.
Друге – Трамп буде прибирати сили і засоби з центральної і східної Європи. Це був дуже важливий фактор, це демонстрація прапору. Бо якщо росіяни нападуть на якусь балтійську країну або Францію, це не буде означати, що Трамп буде підтримувати Європу і почне воювати проти РФ. Але поки там є американські військові, такий невеличкий шанс залишається. І європейці розуміють, якщо Україна програє і буде несправедливий мир, це означатиме заохочення Путіна йти далі.
Пропонуючи свій мирний план, Європа шукає собі місце за столом переговорів?
Звичайно, що Європа має бути за столом переговорів. Хоча я не уявляю собі цей стіл перемовин найближчим часом, я б не хотів бачити там Китай, Індію, Бразилію, так званий Глобальний Південь. Бо вони є фактичними союзниками Росії, і їхні інтереси не співпадають з українськими і європейськими. А ось європейців я б хотів бачити. І враховуючи, що Трамп просто не переносить європейські структури, то було б правильно європейцям створити посаду спецпредставника щодо України і призначити людину, яка є приязною до Трампа.
Після того, як ми побачили те, що побачили в Овальному кабінеті, чи можемо ми говорити про укладання американо-російського союзу і які небезпеки він становить для народу України і керівництва держави безпосередньо?
Зближення це буде. Воно буде повільне. Бо вони мають показувати, знаєте, як "шлюбні танці", одне одному певні речі. І от резолюція Генасамблеї в Раді Безпеки – це був "шлюбний танець" Трампа перед Путіним: "бачиш, ти вже не є злочинцем, ми не закликаємо до всеохоплюючого, справедливого сталого та тривалого миру, а просто до якогось миру" і т.д. Тому це буде відбуватися. Але навряд вони будуть підписувати якусь велику угоду з секретними додатками про розподіл України. Хоча по факту це відбувається. Тобто ми переживаємо змову проти нас, проти Європи.
Олександр Хара — дипломат, експерт Центру оборонних стратегій.
Протягом 2008-2011 років був заступником керівника департаменту зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
Пізніше, з 2014 по 2019 рік — директор департаменту багатостороннього міжнародного співробітництва аналітичного центру «Майдан закордонних справ». Також з 2015 року — заступник голови правління «Інституту стратегічних чорноморських досліджень». З 2020-го – радник міністра оборони України.
З січня 2021-го – експерт Центру оборонних стратегій.
