"М’яка сила" Росії: навіщо Грузії закон про "іноагентів"

У Грузії не вщухають протести. Тисячі людей виходять на вулицю з однією вимогою до влади - не підтримувати аналогічний до російського законопроект про "іноагентів".

Історія із законом про "іноагентів" розпочалася в Грузії навесні 2023 року. 7 березня парламент підтримав проект у першому читанні. Фактично, закон є аналогом того, який раніше ухвалили в Росії. Відповідно до нього, усі ЗМІ та громадські організації, які отримують щонайменше 20% фінансування з-за кордону, отримають статус "агенти іноземного впливу". 

Якщо закон остаточно ухвалять, керівництво держави зможе звинувачувати велику кількість медіа та організацій у роботі в інтересах іншої держави. Фактично, вони вже почали це робити: таким терміном правляча партія в Грузії називає усіх незгодних з її політикою.

Якщо на цьому етапі вам здається, що таким чином влада Грузії намагається уникнути будь-якого іноземного впливу в країні, то ні. Приміром, за інформацією грузинської "Радіо Свобода", дочірні російські ЗМІ в країні, як от "Спутник Грузія", не переслідуються правлячою партією та не потраплять під цей закон. Тобто документ, фактично, націлений саме на ті медіа чи організації, які отримують допомогу від західних партнерів. І саме тому цей закон так підтримують грузинські проросійської партії.

Вишенькою на торті стала нещодавня заява грузинського прем'єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе, за словами якого, основною метою скандального "російського закону" є… "запобігання українізації".

Грузини не підтримують утиски

Відразу після того, як парламент Грузії підтримав законопроект у першому читанні, населення країни почало виходити на вулиці. Однак мирні протести ще в перший день розігнав грузинський спецназ. Коли учасники акції намагалися опиратися, у хід пішли водомети та сльозогінний газ. Учасники відходили від місць протесту, але згодом поверталися. 

10 березня 2023 року парламентарі все ж таки відхилили у другому читанні "закон про іноагентів". Тоді акції протесту притихли й про "російський закон" усі забули. Ненадовго.

Вже наприкінці квітня 2024 року "коло Сансари" закрутилося знову – парламент Грузії відновив розгляд законопроєкту про "іноагентів" у другому читанні – люди вийшли на вулицю на мирний процес – поліція та спецпризначенці почали застосовувати силу. 

Втім, цього разу парламент не звернув увагу на протести й протягнув документ у другому читанні. "За" – класичні 83 депутати з правлячої проросійської партії "Грузинська мрія" та їх поплічники – "Влада народу".

Зараз люди продовжують виходити на вулиці, а поліція – застосовувати силу та затримувати учасників акцій протесту. Ба більше, на вулицях Тбілісі вже навіть почали зводити барикади. Усе дуже нагадує події в Україні у 2013-2014 роках…

Грузія, 2024. Чи буде в Тбілісі свій "Євромайдан"? 

Дійсно, говорячи про події в Грузії, складно не віднайти паралелі з тими подіями, які відбувалися в Україні наприкінці 2013 – на початку 2014 років. В обох випадках влада робить те, чого не хочуть люди. Коли громадяни виходять на протести – проти них застосовують силу. 

"Запах Кремля біля грузинського парламенту. Звичайно, цей сморід ми ковтаємо разом з народом Грузії. Це поділ історії на "до" і "після". Влада пішла ва-банк. Тепер у країні є народ з одного боку, і режим, який б'є і труїть газом абсолютно мирних громадян своєї країни, з іншого. Режим, який провокує людей. Усі іноземні агенти публічно показали свою морду", – написав на своїй сторінці у Facebook учасник акцій протестів у Грузії, політичний експерт Єгор Куроптєв.

Але, звісно, головна паралель між подіями десятирічної давнини в Україні та теперішніми в Грузії – це вплив Росії. Як в Україні Янукович діяв в інтересах Москви, так наразі робить і чинна влада Грузії. 

"Певні асоціації з українськими подіями дійсно напрошуються, особливо в останні дні, коли влада почала застосовувати силу проти протестувальників і вже гумові кулі. Але все залежить від того, що буде далі, наскільки серйозно влада Грузії готова піти далі, аби розганяти протестувальників, чи повторять вони помилки Януковича", – говорить кандидат політичних наук, професор Національного авіаційного університету Максим Ялі.

Водночас не варто забувати, як Росія реагує на подібні протести в "дружніх країнах". Після Євромайдану РФ анексувала Крим та почала війну на Донбасі. Під час протестів у Казахстані у 2022 році, Росія ввела свої війська в країну задля проведення "операції ОДКБ". Наразі Москва контролює частину регіонів Грузії у вигляді квазі-республік. І навіть присутність більшості її військ на території України може не зупинити Кремль від обмежених операцій на території Грузії. 

"Я вважаю, що нинішня грузинська влада грає небезпечну гру. І в разі яскраво вираженої проросійської політики, найближчим часом в майбутньому може трапитися серйозна внутрішньополітична криза, яка може перерости у воєнізовані зіткнення. І може статися не тільки внутрішньополітична криза, а й втручання РФ", – пояснює політолог-міжнародник Андрій Бузаров. 

За його словами, РФ продовжує утримувати свої війська як в Абхазії, так і в Південній Осетії. То ж вона завжди має можливість провести військове втручання в Грузію, якщо побачить, що внутрішньополітичний курс Тбілісі буде не на користь Москви. Водночас, на думку експерта, у цьому випадку сценарій Казахстану в Росії повторити не вийде. 

"Грузія не є членом ОДКБ. Ба більше, Грузія є країною, яка дуже тісно інтегрована з НАТО і з Європейським Союзом. Юридичних підстав для втручання Росії у внутрішні справи Грузії – немає", – сказав Бузаров.

Що далі? 

Поки що скандальний закон не набрав чинності, адже його мають розглянути ще у третьому читанні. За попередніми даними, воно має відбутися 17 травня. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі вже заявила, що застосує право вето на проект закону, щойно він опиниться в неї на столі. Однак після цього законопроект повернеться до парламенту, і там має вистачити голосів для обходу президентського вето. 

Прем'єр-міністр Грузії  Іраклій Кобахідзе заявив, що правляча партія не відмовиться від закону "Про прозорість іноземного впливу" за жодних умов, навіть попри протести. 

"Для того, щоб ми могли в довгостроковій перспективі заспокоїти цю країну, ми повинні прийняти цей закон. Демонстрації, звичайно, будуть і сьогодні, і під час третього читання, і під час подолання вето. Однак у довгостроковій перспективі ми на роки застрахуємо цю країну від поляризації та радикалізму. Це дуже принципове, національне завдання", — заявив прем'єр.

Наразі протести в Грузії тривають, люди виходять на вулиці, щоб висловити протест владі. Однак, чи почує вона їх – питання риторичне. 

"Як закінчаться протести залежить від того, наскільки вони будуть радикалізовані, чи буде пролита перша кров, чи піде влада на ще жорсткіші заходи. Попередні протести проти цього ж закону закінчились нічим. Люди спустили пару і не було нових поштовхів, які б мобілізували людей. Якщо влада не буде йти на радикальні засоби, поступово ці протести вгаснуть, як і раніше", – підсумовує Максим Ялі. 

І, на жаль, за такого політичного курсу Грузії, на її європейських перспективах можна ставити крапку.

УНІАН в Google News