Підпишіться на нас в Google
Сумніви щодо використання ключових військових баз на Близькому Сході; теплий прийом українського президента традиційним європейським союзником; безпрецедентний прояв непокори з боку лідера колишньої радянської республіки. Останні кілька тижнів нанесли один удар за іншим по надіям Кремля зберегти свій глобальний вплив, тоді як війна в Україні триває, пише The Times.
Видання розповіло, що в неділю Сирія оголосила, що російська авіабаза "Хмеймім" та військово-морська база в Тартусі більше не перебуватимуть під виключним контролем Москви, а ці військові об’єкти будуть перетворені на центри "спільних навчань". Це були єдині офіційні військові бази Росії за межами колишнього Радянського Союзу.
В статті вказується, що це сталося після того, як Башар аль-Асад, ключовий союзник Кремля, був повалений у 2024 році силами повстанців, а на посаді президента Сирії його замінив Ахмед аль-Шараа – командир повстанського руху під керівництвом ісламістів.
Хоча російська армія підтримувала Асада протягом дев’яти років, вбивши тисячі сирійських повстанців і цивільних осіб, президент Росії Володимир Путін віддав наказ своїм військам не втручатися, коли повстанці увірвалися до Дамаска.
Сирія назвала угоду щодо баз у східному Середземномор’ї "реорганізацією російської присутності", яка прокладе шлях до "нового етапу у сирійсько-російських відносинах".
Хоча Сирія наголошувала, що угода була узгоджена з Москвою і забезпечить захист взаємних інтересів, вона зазначила, що цивільні об’єкти на обох базах будуть передані Дамаску.
Експертка з питань російської зовнішньої політики та Близького Сходу Ганна Нотте зазначила, що ймовірність того, що Росія зможе використовувати сирійські бази для своїх військових цілей у майбутньому, стає дедалі меншою, але повністю виключати цього не слід.
"Росія з великою обережністю ставиться до того, наскільки Шараа насправді зможе утримати владу та стабілізувати ситуацію в Сирії. Росія, ймовірно, думає так: "Подивимося, в якому стані буде Сирія через п’ять чи десять років. А ми просто будемо вичікувати"", - сказала вона.
Росія використовувала свої бази в Сирії для перекидання поставок та бойовиків до "Африканського корпусу" – підконтрольного Кремлю правонаступника найманої групи "Вагнер" – у Лівії, Малі, Центральноафриканській Республіці та інших регіонах континенту.
Ця угода передбачає, що Москва збереже обмежені права на дозаправку військових літаків на базі Хмеймім, але, на думку Нікіти Смагіна, експерта з іранських питань та російської політики на Близькому Сході, крім цього, у Росії мало приводів для оптимізму.
"Нова влада в Сирії поступово витісняє Росію з країни… У якийсь передбачуваний момент вони хочуть позбутися російської присутності. Просто це відбувається не миттєво. Сирійська влада діє досить прагматично, і я б навіть сказав, досить вміло, щоб не нашкодити відносинам з Росією під час цього складного перехідного, все ще нестабільного періоду", - зазначив він.
Хоча Кремль, ймовірно, спробує представити угоду про авіабазу в позитивному світлі, вона зазнала критики з боку прихильників жорсткого курсу в Росії.
"Ми витратили величезні ресурси та життя наших офіцерів, солдатів і бійців "Вагнера", щоб закріпитися в цьому регіоні – і тепер ми збираємося просити дозволу у тих бородатих [бійців] та їхніх турецьких кураторів на перебування на наших власних базах?", - написав колишній юрист компанії "Вагнер", яку фінансував російський уряд Ігор Єлісеєв.
Хоча режим в Ірані, який надав військову підтримку російському вторгненню в Україну, поки що вистояв під час американо-ізраїльської кампанії бомбардувань, Кремль не зміг запобігти падінню інших своїх головних союзників.
Видання поділилося, що окрім втрати Асада, Росія виявилася безсилою запобігти затриманню Ніколаса Мадуро, промосковського лідера Венесуели, американськими спецпідрозділами.
Нагадується, що Віктор Орбан, уряд якого в Угорщині вважався "троянським конем" Кремля в Європейському Союзі, зазнав поразки на виборах.
Росія також втратила вплив на Південному Кавказі, де Вірменія та Азербайджан – обидві колишні радянські республіки – зараз віддаляються від сфери впливу Кремля.
В статті додається, що інші традиційні союзники надсилають Кремлю тривожні сигнали.
Зокрема, Сербія, одна з небагатьох європейських країн, яка не ввела санкції проти Москви через її вторгнення в Україну, минулого тижня прийняла президента України Володимира Зеленського з його першим візитом після вторгнення у 2022 році.
Один з українських чиновників назвав переговори між Зеленським і президентом Вучичем "ляпасом" для Путіна та частиною зусиль, спрямованих на те, щоб "відтягнути сербів" від Кремля.
Видання зауважило, що поїздка Зеленського до Белграда відбулася після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прямо в обличчя сказав Путіну, що Росії час припинити бойові дії в Україні.
"Шкода, що гинуть молоді люди", – сказав Токаєв під час переговорів у сибірському місті Омськ.
Видання вказало, що Путін, який під час переговорів постійно неправильно вимовляє прізвище Токаєва, виглядав збентеженим, коли казахстанський лідер висловив свій заклик.
Путін звернувся до Північної Кореї за допомогою через розпочату війну в Україні і, можливо, ще більше покладатиметься на Пхеньян.
"Прийнято рішення про розгортання на території Росії від 30 000 до 50 000 північнокорейців. Вони вивчають цю війну", – заявив Зеленський у соціальних мережах на вихідних.
Нотте припустила, що хоча ослаблення російського впливу може бути сприйняте західними країнами з радістю, це, ймовірно, зробить Путіна ще більш рішучим у досягненні цілей Росії в Україні.
"Якщо ви кинули всі сили на цю війну, підпорядкували їй інші напрямки зовнішньої політики і навіть змирилися з втратою впливу в інших частинах світу – і все це заради підкорення України, – то вам дійсно доведеться вийти з цього переможцем. Чим сильніший тиск на Росію в інших частинах світу, тим більше це призведе до подальшого жорсткішання російської позиції щодо України і, можливо, навіть до готовності до ескалації конфлікту", - зазначила вона.
Візит Зеленського до Сербії: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що у відповідь на візит Зеленського до Сербії в столиці частково визнаної держави Косово в місті Пріштіна місцева влада зняла прапори України, які майоріли там від початку повномасштабного російського вторгнення. Мер міста Перпарім Рама, коментуючи це рішення, написав в соцмережі Фейсбук, що Косово необхідно поважати, а коли цього не відбувається, тоді "столиця Пріштина реагує". Водночас, Рама зауважив, що "наші співчуття і солідарність завжди будуть на боці народів, які стикаються з війною".
Також ми писали, що швейцарське видання NZZ зазначило, що рішення Белграда прийняти найбільшого супротивника Москви є порушенням політичного табу. Зазначається, що хоча Вучич чітко дав зрозуміти, що Сербія дотримуватиметься своєї політики щодо Росії та поки що не приєднається до санкцій, він також наголосив на потенціалі співпраці з Україною. За даними NZZ, однією з головних цілей Вучича є демонстрація готовності до діалогу із Заходом. Сербський лідер хоче використати переговори із Зеленським, щоб обговорити євроінтеграцію двох країн.
