Кремль отримав ультиматум від Трампа, але, не маючи на нього прямої відповіді, взявся тягнути час. Всі останні заяви російського диктатора Володимира Путіна, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, речника Путіна Дмитра Пєскова треба розглядати саме з цієї точки зору.
Зараз ми спостерігаємо панічну реакцію росіян. "Боярє" вкидають різні тези – Лавров чи Пєсков заявляють, що не почули від США нічого конкретного, а на таких умовах немає, про що говорити. Тобто, так війна не закінчиться. Водночас виходить Путін і каже, що він з Трампом у добрих відносинах, що у Трампа п’ять років тому вкрали перемогу, а війну він би справді не допустив…
Це таке відверте підлабузництво, що аж гидко. Але Росії потрібно потягнути час, щоб "забалакати" нового президента США, виторгувати собі якісь кращі стартові умови для початку перемовин. Можливо, навіть, виторгувати собі право першого дзвінка: щоб саме Трамп зателефонував Путіну, а не навпаки (бо для російського диктатора це щось сакральне).
Крім того, в останніх заявах Путіна була дуже важлива річ, на яку обов’язково треба звернути увагу. Мова про те, що, за словами російського диктатора, Росія готова до перемовин з Україною, однак указ президента України Володимира Зеленського такі перемовини, мовляв, забороняє. Чому ця ремарка така особлива?
По-перше, Путін, вочевидь, зрозумів, що варіант – ми на двох з Трампом все вирішимо - не спрацює.
Отже, все одно доведеться говорити з Україною та з Європою. Тож росіяни шукають, як максимально вигідно зайти в ці перемовини і навіть якось підставити Україну.
По-друге, це маніпуляція, адже відповідний указ українського президента від 2022 року не забороняє перемовини з Росією, він забороняє вести їх саме з Путіним. Можливо, він сподівається, що наявність такого указу стане якимось каменем спотикання для українсько-американських відносин. Приміром, якщо Україна не захоче цей документ скасовувати. При цьому, не здивуюсь, якщо Трамп дійсно підхопить цю тему і попросить Володимира Зеленського анулювати чи якось трансформувати це рішення. Тобто, нам варто вже подумати над таким розвитком подій. Реагувати на меседж, що "Росія за перемовини, але Україна не хоче", нам доведеться.
Паралельно відбувається підняття ставок: Росія намагається впровадити в широкий публічний простір кілька ключових наративів, які є для них так званими червоними лініями – йдеться про НАТО, статус російської мови, скорочення української армії тощо.
Це вкидається і буде вкидатись обов’язково. Адже логіка російського "гопника" в тому і полягає: задерти ставки, потім потроху їх відпускати, і дійти в результаті до якогось прийнятного для себе рівня. І, до речі, Трамп, який воліє будь-що бути миротворцем, діє аналогічно. Тобто, його логіка така сама – максимально задерти ставки, і робити поступки до прийнятних для себе результатів.
В будь-якому разі сьогоднішній "шум" перейде в дії. Між Путіним і Трампом відбудеться телефона розмова, розпочне свої візити спецпредставник президента США по Україні Кіт Келлог, якісь перемовники почнуть їздити від Росії… Думаю, коли йдеться про початок цього процесу, можемо говорити про тижні, чи навіть дні. Але усе це навряд буде сильно публічним, хоча інформація, звісно, не буде таємною.
Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, політолог
