У п’ятницю, 13 грудня, Росія здійснила масштабну атаку по Україні. За словами президента Володимира Зеленського, ворог застосував дев’яносто три ракети та дві сотні БПЛА. При цьому, щонайменше одна з ракет була північнокорейська.
"Це такий "мирний" план Путіна - знищити все. Це так він хоче "перемовин" - тероризуючи мільйони людей. І він не обмежений ані в далекобійності, ані в купівлі необхідних компонентів для виробництва ракет. Нафта дає Путіну достатньо грошей, щоб вірити в безкарність. Потрібна сильна реакція світу: на масований удар - масова реакція. Тільки так зупиняється терор", - зазначив він.
Цікаво, що ця масштабна атака відбулася після китайського вояжа заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Його вдруге за час повномасштабної війни покликали в Пекін (минулого разу це було в грудні 2022 року, тоді говорили, в тому числі, про недопустимість ядерного удару). Зараз, судячи з усього, Китай зокрема намагався зрозуміти контури реальних, а не публічних побажань РФ щодо завершення конфлікту (читай - угод із США по заморозці конфлікту) і запропонувати своє бачення стосунків Китай-РФ (читай - контури протистояння зі США). Китай демонструє бажання завершити конфлікт, але це точно не пріоритет на сьогоднішній момент.
Цей візит в КНР завершено двома "домовленостями".
По-перше, Володимир Путін, судячи з усього пообіцяв Сі Цзіньпіну те, чого і так не збирався робити: не застосовувати ядерну зброю. А от щодо "Орєшніка" він залишає цю опцію за собою.
По-друге, Путін поки не буде сідати за стіл переговорів. І це цілком влаштовує Китай, який чекає, коли ж новообраний президент США Дональд Трамп звернеться до Сі з пропозицією натиснути на Путіна.
В Кремлі прекрасно розуміють, що несподіване запрошення лідера Китаю на інавгурацію Трампа в кінці січня, може призвести до того, що Китай і США можуть сепаратно від РФ сісти за стіл переговорів і спробувати почати говорити про Ялту-2.
Саме тому Путін спробує інтенсифікувати дії речі: мʼясні штурми і обстріли енергетики (що ми сьогодні і побачили). Плюс, при потребі, може застосувати "Орєшнік".
Власне, нічого нового, окрім того, що найближчим часом в переговорну гру спробує вже більш предметно втрутитися Китай. Наголошу: більш предметно.
Окремо варто зазначити, що можлива поява Китаю в цих переговорах остаточно перетворить Україну на один з багатьох пунктів до обговорення.
І нам вже зараз треба писати можливі сценарії розвитку подій. На жаль, навіть на експертному рівні, про це майже ніхто не хоче думати.
Вадим Денисенко, політолог
