Розмова між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним може відбутись у вівторок, 18 березня. Напередодні, після засідання глав МЗС країн ЄС, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що Трамп має відмовити Путіна від деяких "абсурдних вимог" стосовно України, зокрема мова про захоплення й демілітаризацію чергових її територій. Своєю чергою, міністр МЗС України назвав три принципові питання, які є незмінними "червоними лініями" і не підлягають обговоренню.
Вочевидь, Росія буде вимагати максимального. І це зрозуміло. Але чи отримає бажане? Приміром, якщо говоримо про обороноздатність, про забаганки Путіна про припинення Україні постачання зброї, то ця "червона лінія" навряд буде перетнута. В ЄС (зокрема президент Франції Еммануель Макрон) вже заявили, що Європа не буде припиняти поставки. Так само Сполучені Штати – якщо США буде вигідно продавати нам зброю, то вони будуть підтримувати "червоні лінії" України (тому що це просто в інтересах Америки, американського ВПК).
Або питання розміщення в Україні іноземного контингенту – чи то європейських держав, чи країн-членів НАТО.
Є чітка позиція: Україна – суверенна держава, тому ніхто таке рішення не збирається узгоджувати з Путіним.
Далі – історія щодо вступу чи не вступу до НАТО. По-перше, враховуючи позицію Трампа, про яку він неодноразово заявляв, тут, певно, будуть проблеми. Але, по-друге, у нас є суверенне право створювати союзи з окремими країнами-членами Альянсу. І такі ситуативні союзи вже приходять на зміну тих інституцій, які утворилися після закінчення Другої світової війни.
При цьому, варто не забувати, що цю історію нових альянсів, нових співдружностей першими запустили якраз Сполучені Штати: тристоронній оборонний пакт AUKUS був підписаний Байденом з Австралією, Новою Зеландією та Великою Британією. Такі формати нам треба буде розвивати. І їх ніхто не може заборонити.
Найважча тема – тема окупованих територій. Поки що не було ознак того, що американська сторона буде вимагати визнання їх російськими. Це, вочевидь, дійсно "червона лінія", причому не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Адже зміна повоєнних кордонів, які були зафіксовані в міжнародних угодах, та їх визнання – це повна руйнація чинного світового порядку.
Але тут важливо не забувати, що зруйнувати його намагається не лише Путін, але й Трамп.
Його амбіції, кроки й заяви про анексію Гренландії, пропозиції зробити Канаду 51-м штатом Сполучених Штатів, цілком відповідають концепції Путіна - експансіонізму, зміни кордонів... Та, повторюсь, поки що заяв з американського боку про те, що вони будуть вимагати від України визнати "нові кордони", не було. З цього питання у нас є консенсус із більшістю союзників.
Однак, зважаючи на те, що ми не можемо самотужки повернути окуповані Росією території військовим шляхом, мусимо бути готові до того, що нам висунуть вимоги про те, що вони поки що залишатимуться під контролем РФ. Очевидно, що нас це не влаштовує, ми не можемо бути задоволені таким станом речей, але, можливо, доведеться піти на це, якщо Трамп буде на нас тиснути і шантажувати (що він вже робив). Адже, у разі, якщо США припинять військову допомогу, ми можемо втратити ще більше територій.
Тому збереження наших "червоних ліній" - це не лише питання дипломатичного хисту. Загалом треба готуватись до того, що нам буде важко.
Максим Ялі, кандидат політичних наук, академік Академії політичних наук України
