Після вторгнення Москви в Україну в 2022 році економіка Росії перевершила очікування. Хоча показники не можна назвати блискучими, вони не катастрофічні, пише CNN.
За минулий рік російська воєнна економіка, ймовірно, зростала швидше, ніж економіки США та ключових європейських країн. Рівень безробіття досяг рекордно низького рівня, а зростання оборонного бюджету, хоча й тимчасово стисло інші витрати, не вивело ситуацію з-під контролю.
Еліна Рибакова, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, зазначає, що такі дані надсилають подвійне повідомлення: російській громадськості – "Ми вистояли", а союзникам України – "Ми витримаємо довше за вас".
Проте, за словами експертів, цей образ економічної стійкості є міражем. Кремль ретельно підтримує ілюзію, що російська економіка у стабільному стані, щоб впливати на своїх противників. З наближенням третьої річниці війни ця маска поступово починає зникати.
Ілюзія економічного зростання
Деякі аналітики використовують метафору "економіка на стероїдах"" для опису ситуації. Таке зростання може бути швидким, але воно неприродне і короткочасне. "Стероїди хороші, але це не м’язи. Це більше схоже на біг під кокаїном", – зазначає Рибакова.
Кремль також застосовує тактику "рефлексивного контролю", щоб формувати сприйняття супротивників. Наприклад, Москва намагається переконати Захід, що її економічна потужність дозволяє фінансувати війну роками. Це спонукає прихильників України до пошуку компромісів, які б відповідали цілям Кремля.
Тіньові фінанси
Олександра Прокопенко з Євразійського центру Carnegie вважає, що економічне зростання і низький рівень безробіття стали ключовими аргументами Путіна. Однак реальність далеко не така оптимістична. Як зазначає Крейг Кеннеді з Гарвардського університету, Кремль приховує справжню вартість війни через "тіньові" механізми фінансування.
Згідно з його дослідженнями, держава примусила банки видавати пільгові кредити компаніям, пов’язаним із військовими замовленнями. З середини 2022 року до кінця 2024 року обсяг приватного кредитування зріс на 71%, що еквівалентно 19,4% ВВП Росії. Приблизно 60% цих кредитів (до $249 мільярдів) пішло на підтримку військових підприємств.
Ця схема загрожує фінансовою кризою через накопичення "токсичних боргів", які можуть обрушити банківську систему, коли пов’язані з війною компанії почнуть оголошувати дефолти.
Економічні виклики 2025 року
Навіть без кредитної кризи Росія стикається з серйозними економічними проблемами. МВФ прогнозує уповільнення зростання ВВП у 2025 році до 1,4% після зростання на 3,8% у 2024-му. Інфляція вже досягла 9,5% у 2024 році, супроти 7,4% у 2023-му. Деякі супермаркети навіть змушені закривати товари першої необхідності у шафах через зростання крадіжок.
Проблеми на ринку праці також створюють напруження. Попри низький рівень безробіття (2,3%), дефіцит кваліфікованих працівників змушує компанії підвищувати зарплати, що призводить до інфляційного тиску.
Зростання економічних труднощів підриває соціальний контракт, на якому тримається режим Путіна. "Люди більше не чекають справедливості від Кремля, але вони очікують фінансової підтримки", – каже Прокопенко.
Однак війна витісняє фінансування соціальних програм, що посилює розрив між очікуваннями громадян і можливостями держави. Прокопенко попереджає, що Росія більше не може одночасно фінансувати війну, підтримувати економічну стабільність і зберігати соціальний добробут. Кремль поки справляється, але це балансування може незабаром зазнати краху.
Економіка Росії - думки експертів
Як повідомляв УНІАН, Володимир Путін намагається переконати світ у тому, що час на його боці, тому єдиний спосіб припинити війну - погодитися на його умови. Стійкість економіки РФ викликала скептичне ставлення до західних санкцій, але вона все більше нагадує картковий будиночок.
У держави є три методи - запозичення, інфляція та експропріація. Вона має обрати найбільш ефективне і безболісне поєднання. Марнославство Путіна полягає в тому, що він може фінансувати цю війну без фінансової нестабільності та значних матеріальних жертв, але це ілюзія, яка вже меркне.
