Співвідношення бойового морського флоту у Балтійському морі між країнами НАТО і РФ становить 12:1 на користь країн альянсу, розповів ексзаступник начальника штабу ВМС ЗСУ, капітан Андрій Риженко в інтерв’ю Українському радіо.
За його словами, найпотужніший флот НАТО - у Німеччині, і "дуже складно" Росію з ним порівнювати.
"У складі російського флоту є два дизельні підводні човни, є два есмінці, побудовані фактично в післярадянські часи, два нові корвети, два сторожові кораблі, чотири одиниці малих ракетних катерів, сім одиниць малих протичовнових кораблів (більшість з них - радянські), а також ракетні катери і тральщики", - перелічив експерт.
Також, каже він, у Росії є ще 4 десантні кораблі, 3 з яких направлені в Чорне море й зараз беруть участь у війні проти України.
"Тож російських кораблів не дуже багато, але Балтійське море дуже довге, і їм проблематично правильно розставити цей потенціал. Відтак росіяни шукають різні способи, як збирати інформацію від супротивника, щоб перевагу НАТО мінімізувати", - додав Риженко.
Водночас він розповів про економічне значення Балтійського моря для країн ЄС і НАТО, наголосивши, що воно значно більше, ніж військове, адже всі ці країни дуже розвинуті й мають високі технології.
"Балтійське море використовується як для перевезення різних вантажів (а щодня через нього рухається близько 2 тисяч суден), так і як платформа для підводних кабелів, якими передається електрична енергія та інтернет-зʼєднання між країнами цього регіону", - зазначив він.
Експерт нагадав, що останнім часом почастішали "цікаві епізоди" з пошкодженнями підводних кабелів.
"За останні 40 років позиція Росії стала набагато гіршою, тому що з 50 %, які контролював Радянський Союз та його сателіти, зараз у них залишилося лише 7%. Тому вони роблять все можливе, щоб якимось чином вплинути на інші країни, які вони вважають недружніми (хоча і хочуть вести з ними бізнес)", - каже Риженко.
Зокрема, він розповів, як "зникала частина підводного спорядження, як це було в Норвегії в 2021 році, або електропостачання, як це було з Фінляндією та Естонією пізніше", як "судно пошкодило підводний кабель, який передає інтернет-звʼязок між країнами".
"Усе це веде до серйозних економічних втрат у десятки мільйонів доларів. Тому для країн Балтійського регіону дуже важлива ця стабільність, і вони через різні безпекові організації - передусім НАТО - дивляться, як вони цю ситуацію можуть стабілізувати", - пояснив ексзаступник начальника штабу ВМС.
Тим часом для Росії, каже він, "вплив на енергетичні, інформаційні важелі ЄС дуже важливий, щоб вирішувати свої завдання із послаблення конкурентів та будівництва російської "імперії"".
Інциденти у Балтійському морі
Як повідомляв раніше УНІАН, наприкінці 2024 року Естонія відправила корабель ВМС для патрулювання підводної лінії електропередач на наступний день після того, як Фінляндія захопила нафтовий танкер, що підозрюється у пошкодженні якорем п'яти кабелів. Це був третій такий інцидент приблизно за рік.
Як з’ясувалося, затриманий фінами російський танкер Eagle S мав на борту шпигунське обладнання, яке перетворювало його на "шпигунський корабель". Видання Lloyd's List з посиланням на джерела розповіло, що це обладнання споживало так багато електроенергії від корабельного генератора, що на танкері наставали періодичні блекаути.
Після інцидентів з кабелями НАТО вирішило посилити військову присутність у Балтійському морі. Проте у Кремлі зазначили, що така подія їх мало турбує та заперечили свою причетність до таких інцидентів у минулому.
