Немає жодного виправдання Росії, яка розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року, однак міркувати про інтереси окупантів потрібно обов'язково, заявила ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель в інтерв'ю Berliner Zeitung. За її словами, США, Німеччина та Європейський Союз загалом підтримують Україну, оскільки це в їхніх власних інтересах.
"Тому що не можна просто вторгнутися в країну і поставити під сумнів її територіальний суверенітет, - сказала Меркель. 1994 року США разом із Великою Британією та Росією підписали Будапештський меморандум про сприяння територіальному суверенітету України, що є необхідною умовою для відмови України від ядерної зброї. У цьому плані вони взяли на себе відповідальність за безпеку України", - зазначила вона.
Крім того, Меркель сказала, що, якщо є бажання допомогти країні, яка "ось-ось буде знищена агресором", забороняється публічно говорити про внутрішні справи [цієї країни], особливо в такому тоні, як це зробив президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Вона додала, що хоче, щоб Україна вийшла з цієї боротьби за виживання як суверенна країна в мирі та свободі. Щоб досягти цієї мети, на додаток до військової сили, за її словами, необхідно використовувати дипломатичні засоби і йти на компроміси, і це потрібно робити з гідністю.
Меркель вважає, що в поточній ситуації все ще можливо забезпечити, щоб російські окупанти не виграли війну. Хоча військовими засобами цього досягти й не вдасться.
Інші новини в контексті процесу завершення війни
Раніше УНІАН повідомляв, що Україна планує перейти до "оперативної фази" припинення вогню. "Рано чи пізно Путіну доведеться сісти за стіл переговорів. Так що, це момент. Нехай замовкнуть гармати, нехай варварські атаки на Україну раз і назавжди припиняться, і зараз же узгодимо припинення вогню", - заявив прем'єр-міністр Великої Британії.
Крім того, Мелоні відповіла, чи планує Італія відправляти свої війська в Україну. Ця заява з'явилася в суботу після онлайн-саміту, організованого прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, з лідерами країн-союзників.
