Україна нарощує використання наземних роботизованих систем для компенсації постійного дефіциту піхотинців. Про це пише Forbes.
У березні українські чиновники оголосили про плани поставити на фронт 15 000 наземних роботів у 2025 році. Це величезне збільшення зі зрозумілих причин.
"Не секрет, що Україна стикається з гострою нестачею живої сили. Це створює нагальну екзистенційну потребу замінити людські ролі роботизованими системами", — сказала Катерина Бондар, науковий співробітник Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Україна вже показала відмінний результат у стрімкому нарощуванні виробництва безпілотних літальних апаратів – з кількох тисяч у 2022 році до 2 мільйонів торік. Але із наземними дронами ситуація складніша, каже Бондар.
Міноборони схвалило до використання близько 50 типів наземних роботів, але реально на фронті системно використовують лише 10-15 з них. Це пов’язано із питаннями практичності, оскільки тут ситуація складніша, ніж з маленькими FPV-дронами.
"Якщо він працює на паливі, його також потрібно транспортувати, якщо він працює на батареях, вони будуть великими та важкими та потребуватимуть генераторів для підзарядки", – пояснює Боднар.
Вартість наземних роботів теж інша. Якщо FPV-дрони фактично є витратним матеріалом по кілька сотень доларів за одиницю, то наземні роботи вже стартують від 2000 доларів. Отже наземні роботи за можливості мають бути машинами багаторазового використання, а не одноразовими камікадзе.
Наприклад, такі дрони є оптимальним варіантом для доставки будь чого на передові позиції, де ворожі дрони одразу знищують будь-яку автомобільну техніку. Щоб не ризикувати життям піших "курєрів", якраз і можна задіяти роботів.
Евакуація поранених у інший бік є настільки ж важливою, хоча мало хто готовий довірити пораненого солдата машині, яка може зламатись на шляху. Тож евакуація роботами розглядається як останній засіб.
Щоправда, використання наземних роботів все одно потребує людей-операторів. Часто більше, ніж одного. Через обмежений кут зору наземного дрона його місії, як правило, потребують участі ще й БПЛА, який з повітря коригуватиме напрям руху наземного безпілотника.
Також проблемою залишається складний ландшафт поля бою. Роботи грузнуть у снігу та багнюці. Ані гусениці, ані "ноги" не є гарантією, що робот пройде маршрут без застрягання десь посередині.
Більш прості автоматизовані системи вже непогано себе показують в обороні. Кулемет із відеокамерою може стати повноцінною оборонною позицією. І українці це роблять.
Війна в Україні: зброя
Як писав УНІАН, північнокорейські балістичні ракети KN23, які на початку використання у війні проти України були дуже недосконалими, сьогодні вже можуть ухилятися від української ППО. Ракета модернізується північнокорейцями за рахунок співпраці з росіянами.
Також ми розповідали, що українські F-16 поступаються сучасним літакам РФ. Оскільки партнери передали нам старі версії літаків, росіяни перевершують нашу авіацію за потужністю радіолокаторів і далекобійності ракет.
