Росія продовжує погрожувати всьому світу ядерною зброєю. Однак, на тлі нещодавніх невдалих випробувань ракети "Сармат", виникає запитання – чи дійсно Росія настільки небезпечна.

Ядерний потенціал РФ складається з трьох частин – це підводні човни, наземна ядерна зброя та носії повітряного базування. Якщо говорити про стратегічну ядерну зброю – це балістичні міжконтинентальні ракети.

До 2019 року основою цього потенціалу були ракети "Воєвода" – на Заході більш відомих як "Сатана" через їх чорний корпус, які будувались і обслуговувались українським "Південмашем" та КБ "Південне" . Так було до 2019 року, й невідомо, чи могли росіяни власноруч зробити щось, щоб продовжити терміни використання цих ракет. 

Відео дня

У 2010-х роках вони почали розробляти на заміну цим ракетам новий комплекс, той, про який ми й говоримо - РС-28 "Сармат".

Причому, цей комплекс також розроблявся разом з українцями, за допомогою Дніпропетровського "Південмашу".

Стартувало все це досить швидко і це логічно – у 2010-х роках у росіян було дуже багато грошей, вони не соромилися вкладати їх в подібні розробки. Як наслідок, у 2014 році у них був вже готовий зразок цієї ракети.

Втім, зрозуміло, що після 2014 року, після анексії Криму та початку війни на сході Україні, ні про яку співпрацю мови вже не йшло. Звісно, тоді росіяни намагалися частину експертів переманити грошима до Росії. Але на загал розробка пішла нанівець. 

На тлі цього росіяни почали шукати шляхи, як самостійно довести цю історію до серійного виробництва. Але виявилося, що в них немає інтелектуальних потужностей для того, щоб це зробити. Адже вся наземна частина цих ракет базувалася на розробках дніпровців. У росіян був досвід створення лише ракет морського базування…

Втім, вони знайшли, кому доручити закінчити цю роботу самостійно. У 2017-2018 роках з'явилися графічні зображення того, який вигляд матиме ракета. У 2022 вони заявили, що взяли "Сармат" на озброєння. Але досі реальних характеристик не знає ніхто. Особисто цю ракету ніхто не бачив. 

При цьому, варто розуміти, що ядерна балістична ракета – це не безпілотник.

Це дуже потужна зброя, яка вимагає дотримання багатьох нюансів. І хоча пропагандисти й заявляють про серійне виробництво, зрозуміло, що справа до цього не дійшла. 

Зараз росіяни розповідають, що вони на цій ракеті монтують боєголовку з плануючими гіперзвуковими блоками, які нібито можуть проходити ППО США. Очевидно, що росіяни "Сармат" доопрацьовують. Та, час від часу, ці ракети у них вибухають. Адже те, що було напередодні – не перший випадок позапланового вибуху (до цього вже були невдалі запуски). Просто це перший випадок, який потрапив у медіа завдяки західним OSINT-спеціалістам.

На цьому тлі виникає запитання, чому Захід продовжує боятися ядерних погроз Кремля, західні політики продовжують ставитись до погроз з РФ із засторогою, коли в самій Росії настільки великі проблеми з розробками та випробовуванням цих ракет. Але тут все дуже просто: навіть якщо Росія запустить чотири ядерні боєголовки в бік умовного Берліна, то хоча б одна з них, але може долетіти й зробити дуже великі проблеми. Адже бойова частина ракети – близько 108 тонн. Тобто 10 ядерних боєголовок на одній ракеті. 

Враховуючи такі ймовірні ризики, навіть попри проблеми з російськими розробками, Захід і далі буде боятися будь-якої ескалації від Росії. Адже наслідки можуть будуть катастрофічними. 

Михайло Жирохов, військовий експерт, історик

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням