Здається, що росіяни забули перше правило пропаганди: головне – самому не повірити в те, що ти кажеш. Адже як ще можна пояснити активні спроби Москви просунути на ринок літак, який навіть у найкращі для росіян часи нікого не зацікавив?
Російський Су-57 доставили до Китаю для участі в авіакосмічній виставці Airshow China у Чжухаї. Може здатись, що мова йде про досить рядову подію, однак це не так.
Справа в тому, що російський винищувач "п’ятого покоління" ніколи не демонстрували у КНР. Та й взагалі його ніколи не показували за кордоном на подіях такого рівня.
Судячи з раннього біло-синього камуфляжу (більш пізні серійні машини мають сіро-синій камуфляж) та бортового номеру "054", росіяни пригнали не серійній борт, а "передсерійник".
Це не повинно дивувати, адже росіяни за весь час побудували лише кілька десятків таких машин, включно з прототипами. І принаймні частина з них зараз використовується у війні проти України.
За оцінками російської сторони, на початку 2019 року вони побудували за контрактом "22 серійних літака Су-57". Щонайменше один з них втратили у тому ж році під час випробувань. Тож можна констатувати – незважаючи на всі труднощі, пов’язані із санкціями, РФ налагодила серійне виробництво Су-57. Але на цьому гарні новини для програми закінчуються і починається сувора реальність. І мова не тільки про мізерну кількість побудованих літаків.
Головним маркером проблем є те, що Су-57, який реалізовували як міжнародний проект, виявився нікому не потрібен. Звісно, окрім самої РФ, для якої це навіть не стільки зброя, скільки елемент престижу (наразі виготовляти винищувачі п’ятого покоління можуть лише кілька країн).
Згадаємо, кого вважали потенційними покупцями винищувача.
Індія. Нью-Делі хотів не просто купити готовий літак, а зробити свій варіант на основі базового російського винищувача. Індійську програму називали FGFA (Fifth Generation Fighter Aircraft).
Якщо літак для російських Повітряно-космічних сил є одномісним, то індійська версія повинна була бути двомісною. Також вона мала отримати інший набір бортової електроніки.
Програма FGFA з тріском провалились – Індія вийшла з неї ще у 2018 році. Пізніше повідомлялось, що її можуть відновити у випадку, якщо РФ задовольнить вимоги індійської сторони.
І якщо до початку російсько-української війни в це ще можна було повірити, то зараз шансів на відновлення програми немає взагалі, адже сваритись із Заходом на рівному місці Нью-Делі не буде.
Китай. У 2019-му повідомлялось, що Пекін може розглянути купівлю Су-57, однак тільки після того, як "порівняє його можливості з літаками власного виробництва". Власне, тут і криється відповідь на питання, чи буде Китай купувати Су-57. Адже за останні роки КНР досягла насправді вражаючих успіхів у створенні власних винищувачів.
На сьогодні вона має одразу два літаки нового покоління – J-20 та J-35. Останній дуже схожий на російський винищувач, хоча, на відміну від нього, створювався як палубний.
Водночас J-20 китайці вже побудували у кількості в сотні одиниць. Тобто їх щонайменше в 10 разів більше, ніж всіх російських винищувачів п’ятого покоління разом узятих, включно із прототипами.
Алжир. У 2019-му ЗМІ писали, що Алжир уклав контракт на купівлю 14 винищувачів Су-57 та стільки ж фронтових бомбардувальників Су-34. Називали навіть суму угоди – шість мільярдів доларів.
Головним "підтвердженням" цього було те, що будівлю Міноборони Алжиру прикрасили зображенням російського винищувача. На фото від 2020 року Су-57 було зображено поряд із танком Т-90 та літаком Су-30, які вже є у алжирської армії.
Втім, з того часу ніякого нового підтвердження існування контракту представлено не було.
Тут варто сказати, що він з самого початку виглядав досить дивно. Не зрозуміло, наприклад, навіщо Алжиру знадобився вузькоспеціалізований фронтовий бомбардувальник Су-34. Тим паче, що країна вже експлуатує багатоцільовий Су-30МКА, який можна використовувати і в якості винищувача, і як бомбардувальник.
…Це лише частина можливих покупців.
Серед інших в різні часи згадували Ефіопію, Малайзію, М'янму та Єгипет. Однак ці країни навряд чи дійсно можна розглядати як реальних претендентів. Зокрема, через ціну літака, яка у експортному варіанті може перевищувати 100 млн доларів (Індія це може собі дозволити, Ефіопія – ні).
І тут ми підійшли до головного – чому саме головна гордість росіян провалилась на всіх світових ринках?
Причини були різні – тут і санкційний тиск, і велика ціна, і бажання розробляти свої власні винищувачі (у випадку з Китаєм) замість того, щоб купувати російське озброєння.
Однак є головна причина, яка виділяється серед всіх. Річ у тім, що Су-57 не відповідає вимогам п’ятого покоління.
В першу чергу, мова про технологію стелс, яка є головною відмінною рисою таких винищувачів.
Як давно помітили спостерігачі, літак не має S-подібного каналу повітрозабірника – однієї з головних вимог малопомітності літака. Замість нього використовується звичайний "прямий" – приблизно такий, який можна бачити на винищувачах попереднього, тобто четвертого покоління.
S-подібна форма забезпечує зниження ефективної площі розсіювання радіохвиль за рахунок вигнутої форми каналу, яка нагадує букву "S". Простими словами, це робить літак менш помітним для радарів противника, адже у цьому випадку вони "не бачать" елементів його двигуна, таких як лопатки компресора і турбіна.
Та, мабуть, це вже і не важливо, адже нові фото з авіасалону Airshow China взагалі не залишають шансів на будь яку "малопомітність" Су-57.
Що ж трапилось?
Під час шоу китайці підійшли майже впритул до Су-57 та роздивились "якість" збірки винищувача (остання є дуже важливою для забезпечення вимог стелс-технології).
На думку Defense Express, стикування елементів конструкції Су-57 не витримує ніякої критики. Звертають на себе увагу величезні щілини між стулками внутрішнього відсіку озброєння літака та іншими елементами фюзеляжу. На додаток до цього добре помітна гігантська кількість болтів, які тримають панелі фюзеляжу.
Порівнювати якість збірки Су-57 з якістю збірки, скажімо, американського F-35 або китайського J-20 немає ніякого сенсу – це справжня прірва.
Таким чином, з переліку вимог до технології стелс Су-57 має лише одну – стелсоподібну форму фюзеляжу, яка нагадує форму F-22. Втім, на відміну від "Сушки", останній є повноцінною невидимкою, що визнають як самі американці, так і противники США.
Вочевидь, після китайської презентації шанси продати комусь Су-57 впали практично до нуля, хоча вони й раніше були мізерні. Прозахідні країни взагалі не будуть звертати на нього увагу через побоювання щодо можливих санкцій з боку Європи та США. Водночас союзники Москви швидше придбають перевірені часом Су-35 та Су-30.
Так, це не п’яте покоління, однак вони ніколи й не претендували на це звання. І майже напевно будуть дешевші за 57-й: це стосується як вартості винищувача, так і витрат на експлуатацію літака. А для таких країн як Іран це дуже важливо.
Ілля Ведмеденко, кореспондент УНІАН
