Підпишіться на нас в Google
Російська система протиповітряної оборони значною мірою залежить від невеликого флоту літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50У. Їхній дефіцит стає дедалі відчутнішим, а швидко відновити втрачені машини Москва не здатна.
Таку оцінку навів дослідник оборонної галузі Майкл Бонерт, пише Defence Blog. Він порівняв А-50У з "літаючим квотербеком", який координує роботу всієї мережі ППО.
Чому А-50У настільки важливий для Росії
За словами Бонерта, головна перевага літака полягає у висоті, з якої його радар може бачити значно далі, ніж наземні системи. Звичайний наземний радар здатен виявляти низьколетючі цілі приблизно за 16–32 км, після чого їх приховує горизонт.
Повітряний радар А-50У потенційно може виявляти такі цілі на відстані понад 320 км. Це дає російським військовим значно більше часу для реагування.
Для ударного безпілотника раннє попередження може становити до години, а для крилатої ракети – близько 10–30 хвилин. Крім того, один А-50У здатен забезпечити зону спостереження, яку інакше довелося б перекривати десятком або навіть більшою кількістю наземних радарів.
Це дозволяє Росії тримати частину наземних радарів вимкненими та вмикати їх лише за необхідності. Вимкнену систему складніше виявити, оскільки вона не випромінює сигналів, за якими противник може визначити її місцезнаходження.
А-50У також виконує роль своєрідного командного пункту в повітрі. Його екіпажі можуть координувати повітряні та наземні засоби, підтримуючи зв'язок із силами, які перебувають у зоні досяжності.
Росія не може швидко побудувати нові А-50У
Проблема Москви полягає в тому, що виробництво таких літаків фактично не можна швидко відновити. Останній планер А-50 був виготовлений приблизно 1992 року, а сам тип десятиліттями не виробляється, попри модернізації.
Базовий транспортний літак Іл-76 продовжують випускати, однак переобладнання його на А-50У потребує складних конструктивних підсилень і спеціалізованого радіолокаційного обладнання. Виготовлення радара також залежить від великої кількості специфічних компонентів.
Розробка нового російського літака дальнього радіолокаційного виявлення А-100 триває вже понад десять років, однак серійне виробництво так і не розпочалося.
У 2025 році Україна завдала удару безпілотниками FP-1 по об'єкту, пов'язаному з виробництвом А-100. Унаслідок атаки було знищено випробувальний літак і пошкоджено підприємство. Бонерт вважає, що після цього роботи за програмою могли бути призупинені, тому нових машин найближчими роками Росія, ймовірно, не отримає.
Москва береже залишки дефіцитного флоту
За оцінкою Бонерта, зараз у Росії залишається близько шести справних А-50У. Їх переважно використовують для забезпечення безпеки президента Росії Володимира Путіна, а до бойової роботи залучають лише час від часу.
Дані моніторингового проєкту з відкритих джерел CyberBoroshno також свідчать про обмеженість російського флоту. Аналітики опрацювали понад 1600 повідомлень про А-50У за період із 4 червня до 2 серпня та зафіксували близько 60 окремих бойових вильотів.
Після 23 червня один із літаків почав майже щоночі патрулювати тилові райони Росії на Волзі, зокрема над Ульяновською та Самарською областями. Після 4 липня активність із колишніх основних баз, зокрема в Іванові та Ульяновську, значно скоротилася. Натомість польоти зосередилися на Велике Савіно поблизу Пермі, Оренбург-2 та Челябінську.
Аналітики пов'язують це з намаганням російських військових максимально захистити дефіцитні літаки після того, як їхня важливість для протиповітряної оборони стала очевидною.
7 липня Росія одночасно підняла в повітря чотири А-50У. За даними CyberBoroshno, це могло становити майже весь її оперативний парк. Один із літаків при цьому чергував у небі протягом п'яти ночей поспіль.
Росія вже втратила щонайменше два А-50
Втрати російської авіації дальнього радіолокаційного виявлення поки що залишаються невеликими за кількістю, але для Москви вони мають особливе значення.
Проєкт Oryx візуально підтвердив знищення щонайменше двох А-50 та однієї літаючої лабораторії А-100ЛЛ, яку використовували для випробування радара перспективного А-100.
Водночас це лише мінімальна підтверджена кількість втрат, оскільки методологія Oryx передбачає наявність фото- або відеодоказів для кожного знищеного літака.
Російська авіація - проблеми А-50
Як повдомляв УНІАН, для базування літаків далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) А-50У Росія почала використовувати цивільні аеропорти на території Центрального військового округу, що включає територію Уралу та Сибіру. Літаки часто змінюють місця розташування для уникнення ураження.
За даними аналітиків, Росія має у строю не більше чотирьох літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У. Зазначається, що це суттєво обмежує можливості РФ з контролю повітряного простору та наведення винищувачів. Така ситуація може стати важливим фактором у разі отримання Україною шведських винищувачів JAS 39 Gripen. Саме вони допомагають російським винищувачам, зокрема Су-35С та МіГ-31БМ, отримувати цілевказання для застосування далекобійних ракет Р-37М.
