Російська міжконтинентальна балістична ракета "Орєшнік", яку представили як передову гіперзвукову зброю, насправді виявилася більше інформаційним шумом, ніж реальною загрозою. Про це пише ексконсультант Пентагону Рубен Джонсон для 19FortyFive.
21 листопада 2024 року росіяни завдали удару новою модифікованою міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру. Це сталося незабаром після зміни ядерної доктрини РФ, яка знизила поріг для можливого застосування ядерної зброї. Нові положення дозволяли Кремлю використовувати ядерну відповідь навіть у разі неядерного нападу за підтримки ядерної держави.
Ракета, що базується на конструкції Р-26 "Рубєж", отримала медійне висвітлення завдяки особистій заяві Путіна, який використав цей момент для погроз Заходу. Він підкреслив, що першими під удар можуть потрапити ті країни, які надають Україні далекобійну ударну зброю.
Менше вражаючих характеристик, ніж заявлялося
Західні аналітики швидко висловили сумніви щодо реальних можливостей "Орєшніка". Як зазначив військовий експерт Chatham House Матьє Булег: "З точки зору психологічної війни, це чудово працює". Він підкреслив, що мета запуску була більше політичною, ніж військовою – залякування Заходу через постійні загрози Кремля.
Аналіз уламків ракети, який провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, показав, що конструкція базується на застарілій моделі. Деякі її компоненти датуються 2016-2017 роками, що свідчить про використання старих технологій.
За оцінками експертів, Путін традиційно використовує "блискучі об’єкти", щоб створити ілюзію потужності російської зброї. Як повідомило видання 19FortyFive, це ще один приклад інформаційної маніпуляції Кремля, коли за гучними заявами не стоїть реальна військова міць.
Попри заяви Путіна про серійне виробництво "Орєшніка", до січня 2025 року про нього перестали згадувати навіть російські пропагандисти. Масштабні удари України по цілях у Рязані та інших містах не призвели до повторного використання ракети.
Фахівці з російського оборонного сектору пояснюють це просто – відсутністю необхідних ресурсів для масового виробництва. "Розробка навіть простих проєктів, не пов’язаних із ракетами, може займати від п’яти до семи років", – зазначив колишній інженер оборонної галузі РФ. За його словами, удар по Дніпру міг бути лише випробуванням, яке не дає достатньої бази для серійного виробництва.
Навіть якби виробництво було технічно можливим, Росії бракує критично важливих компонентів. Більшість високотехнологічних матеріалів до війни імпортували з-за кордону, а санкції обмежили доступ до ключових електронних систем та матеріалів.
Кремлівський сценарій
Джерела The Moscow Times повідомляють, що удар "Орєшніка" та подальша медіа-кампанія були заздалегідь спланованими. В обговоренні брали участь представники влади, військові, спецслужби та експерти з комунікацій Кремля.
"Були мозкові штурми про те, як відповісти і поставити на місце американців і англійців за те, що вони дозволили Зеленському застосовувати зброю великої дії. І як налякати Берлін та інших європейців до покори", – розповів один із російських чиновників.
Інші джерела підтвердили, що атака була більше показовою акцією, ніж реальною демонстрацією сили. "Ця вистава, яка була поставлена і представлена публіці, складалася з кількох етапів. Основними з них були власне удар "Орєшніка", поширення кадрів у соцмережах і їх висвітлення в іноземних ЗМІ", – сказав ще один чиновник.
Російська ракета "Орєшнік" - що важливо знати
Нагадаємо, рано вранці 21 листопада 2024 року російські війська вдарили ракетами по місту Дніпро. Одразу після атаки в Повітряних силах ЗСУ повідомили, що Росія використала для удару міжконтинентальну балістичну ракету (МБР).
Увечері того самого дня Путін заявив, що атаку було здійснено "ракетою середньої дальності із застосуванням новітньої ракетної системи "Орєшнік" з неядерною гіперзвуковою боєголовкою". При цьому він назвав цей удар "відповіддю на недавні удари ракетами ATACMS і Storm Shadow по російській території".
