Формула страху: навіщо Росія застосувала міжконтинентальну балістику
Перший удар РФ по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою не на жарт злякав західних партнерів України ще за добу до прильоту. УНІАН розбирався, які цілі має цей "піар-акт" Росії та наскільки вони досяжні.
Останнім часом складається враження, що заяви Росії про чергові "червоні лінії", перетин яких спровокує Кремль на застосування ядерної зброї, перестали сприйматись не лише Україною, але й її партнерами – і США (принаймні перехідний склад їх влади), і частиною Європи. Тож, слідом за низкою різких і нервових заяв Москви про "адекватну і відчутну" відповідь на обмежений дозвіл Києву бити вглиб РФ західною зброєю, послідувала демонстрація російських потужностей. 21 листопада вранці РФ завдала удару по місту Дніпро міжконтинентальною балістичною ракетою.
З одного боку, раціональним такий "піар-акт" аж ніяк не назвеш.
По-перше, тому, що "овчинка не варта вичинки" - вартість та масштаби ракети, найімовірніше, неспівставні зі збитками, які вона (потенційно) завдала. Адже аналогічні ураження могли завдати вже звичні для України "Іскандери", не кажучи вже про КАБи.
По-друге, тому, що, зважаючи на реакцію США (а слідом і деяких європейських країн) із закриттям посольства в Києві та проханням до своїх співробітників не ігнорувати сигналів повітряної тривоги, Росії довелось попередити Штати про ймовірний пуск МБР. Річ у тім, що з радянських часів такі пуски (їх випробовування) проходили із попередженням супротивника, щоб його система ПРО не спрацювала автоматично та не відбулося "пуску відплати". І навряд Холодна війна 2.0. відбувається за іншими правилами.
"Не треба бути аналітиком, щоб пов`язати це попередження і факт закриття посольства США в Україні. Цікаво, чи попередили США Україну про цю небезпеку? Адже Україна немає у своєму арсеналі систем ПРО, які могли би збивати МБР з РФ", - зазначає заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь.
З іншого боку, якщо взяти до уваги, що ціллю використання саме міжконтинентальної балістичної ракети було не завдання Україні якоїсь більшої шкоди, а намагання залякати США, а особливо європейців, Росія в цьому питанні діє за принципом "усі засоби гарні".
"Це сигнал не Україні. Адже удари потенційними носіями ядерної зброї (навіть модифікованими ракетами, які були обладнані імітацією ядерної бойової частини) Росія завдає по Україні регулярно. Це спроба підкріпити російський ядерний шантаж стосовно Європи, і викликати відповідну реакцію союзників у США, щоб лякати третьою світовою війною. Тобто, по суті – це психологічна операція. Адже з військової точки зору таке застосування (відстань і мала точність ураження) без ядерної бойової частини абсолютно недоречне", - вважає дипломат Валерій Чалий.
Таку думку поділяє воєнний аналітик Михайло Самусь: "Застосування Росією МБР (або балістичної ракети) по території України - це перехід неадекватного карлика на новий рівень шантажу нової адміністрації США. Типу, якщо не відмовитеся від підтримки України, наступна ракета буде з ядерною боєголовкою".
За його словами, це – результат багаторічної західної політики "стурбованості" без реального стримування агресора.
"Стримувати гопніка треба було у 2007 році в Мюнхені, у 2008 році в Бухаресті та Грузії, у 2014 році в Криму та Донбасі. А тепер – "коричневі лінії", Салліван і "молода команда" Трампа, яка тремтить від словосполучення "Третя світова війна"… Але для України це нічого не міняє, насправді: або ми, або імперія", - зазначає він.
Ресурси не безмежні
Ще один момент - зняття західними державами обмеження на застосування Україною далекобійної зброї по об’єктах на російській території очевидно призведе до суттєвої зміни стратегічної ситуації не на користь РФ. Тому Росії доводиться діяти на випередження.
Річ у тім, що ресурси РФ не безмежні. Нещодавно очільниця російського Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила, що економіка країни-агресорки вичерпала резерви. Та й військовий потенціал, за яким слідкують моніторингові групи, не надто вражає.
Приміром, видання Defense Express зазначає, що в Росії станом на початок цього року є 521 міжконтинентальна балістична ракета. Проте для накопичення такого арсеналу знадобилося… понад двадцять років.
Звісно, РФ активно переводить економіку на військові рейки. Але й тут є прорахунки. Наприклад, за словами авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, якщо згадати останній масований обстріл України, то великою мірою під час цієї атаки Росія застосовувала ракети Х-101 зі старими радянськими двигунами від ракет Х-55 (їх за радянських часів випускала українська "Мотор Січ").
Не кажучи вже про те, що для військового посилення Росія потребує підтримки своїх партнерів – від Китаю до Ірану та КНДР.
"Існує інформація, що Росія запросила технології виробництва двигунів для крилатих та балістичних ракет в Ірану. Це - ще один доказ того, що росіяни не здатні виконувати певні задачі. Приміром, можна згадати останні випробування їх ракети "Сармат" - вона тоді розірвалася ще у пусковій шахті. Тобто, одна з ключових проблем РФ зточки зору створення ракет та літаків – це виробництво двигунів для них", - підкреслив експерт.
У будь-якому разі, зараз у Росії немає двадцяти років для накопичення тих сил, які мають бути притаманні "імперії" того рівня, до якого Росія прагне. Тому, за словами політолога Володимира Волі, "Путін не хоче, щоб Росія застрягла у війні ще не декілька років".
Ядерний удар та інші "неприємності"
Чи може РФ для ще більшого тиску на США та Європу піти далі – завдати демонстративного ядерного удару?
Володимир Воля не виключає, що схибнутий російський диктатор може зважитись на це. Однак, щоб не злити товариша Сі (адже позиція Китаю стосовно застосування ядерної зброї однозначна), це може бути удар по віддаленому від цивільних військовому об’єкту.
"В такому разі Китай може офіційно сказати "ай-яй-яй", а от чи запровадить він проти РФ санкції – питання. Якщо вони й будуть, то стосуватимуться хіба путінського оточення", - зазначає він.
Своєю чергою, воєнний експерт Іван Ступак додає, що росіяни вже використали по Україні все, що могли, окрім ядерної зброї. Але, за його словами, щоб показати Заходу свою "міць", РФ не обов’язково застосовувати ядерку по Україні – вона може провести демонстративні ядерні випробування десь на архіпелазі Нова земля.
"Вони це питання пропрацьовують, адже за даними деяких медіа РФ підготувала полігон на острові Нова земля для нових ядерних випробувань, - зауважив експерт. - Останній раз наземні ядерні випробування відбувалися в 60-х роках минулого століття. Уявіть собі навіть невеличкий заряд - втричі менший ніж "Малюк" (бомба, яку США у 1945 році скинули на Хіросіму, - УНІАН) - сфотографувати його з десятків різних ракурсів, і увесь Інтернет буде гудіти: "Перший ядерний вибух у 21 столітті!". Якраз це росіяни можуть".
В чому ще Росія може досягати успіху, так це у гібридних атаках, в тому числі інформаційних. Іван Ступак нагадує, що натравлювати ізраїльтян на мусульман і навпаки, республіканців на демократів, одних українців на інших – це те, що Росія вміє і робить. Тому диверсії, стимулювання масових протестів, атаки на it-інфраструктуру – випробуваний інструментарій росіян, який, ймовірно, і далі не лежатиме без діла.
Тетяна Урбанська, Ярослав Конощук