Світ виступає категорично проти використання штучного інтелекту у військових цілях, зокрема в дронах. Але є альтернативні можливості, заявив фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій Бескрестнов з позивним "Флеш".
"У Сеулі відбувся саміт, де 60 країн включно зі США підписали угоду щодо відповідального використання ШІ у військових цілях (30 країн, зокрема, Китай, відмовилися її підписувати, – ред.) І серед іншого, на заході була доповідь про те, що в Україні БПЛА скоро самі визначатимуть цілі і будуть атакувати. І цей, так би мовити, міжнародний консорціум категорично проти того, щоб довіряти штучному інтелекту ухвалювати такі рішення, бо можливі помилки, через які буде гинути цивільне населення", – розповів він в інтервʼю "Укрінформу".
За його словами, ця угода стосувалася двох напрямків. Зокрема, було домовлено, що ШІ не має приймати рішення щодо застосування зброї масового ураження, як-от ядерні ракети, а також щодо вибору та знищення цілей. Водночас штучний інтелект може давати рекомендації, хоча остаточне рішення має ухвалювати саме людина.
Але є альтернативні рішення, каже "Флеш":
"Це коли, скажімо, 15 роботів їдуть, наступають на позиції і весь час обмінюються між собою інформацією, разом "думають". А якщо якийсь робот натрапив на міну і був знищений, то в цей момент інші роботи розуміють, що туди їхати не треба, і роблять обхідний маневр".
Крім того, дрони могли б самі ділити територію на сектори, які будуть обстежувати. Такий варіант допускається, але потрібно мати велику кількість роботів.
Говорячи про те, чи замінять роботи піхоту, Бескрестнов акцентував, що якщо завдяки безпілотному апарату вдасться зберегти хоча б одне життя, він уже працював не дарма.
"Якось був на нараді в одного дуже шанованого мною командувача, і йшлося про рішення, яке його підлеглий вважав надто дорогим. І тоді той генерал сказав: навіть якщо ми відкинемо моральну частину питання чого варте життя людини для його родини, дітей і будемо дивитися лише на голі цифри, то втрата одного бійця для держави коштує 15 млн грн. Тож будь-який пристрій, що коштує менше і забезпечує збереження його життя, економічно виправданий. Як казав Залужний – це проста математика. Можемо витрачати будь-які суми на технології, що рятують життя", – пояснив експерт.
Однак все упирається в бюджет. Якби були гроші, можна було б придбати багато роботів. Проте Міноборони купує те, що просить армія:
"Якщо вивчаються потреби бригад, і питають, вам потрібен такий робот чи, наприклад, 100 FPV за ті ж гроші, то будь-яка бригада обере 100 FPV. Бо з ними вміють працювати, з ними тримають позиції. Робот – це класно, але потрібні дрони. А якщо запропонувати їм і те, й інше, то справа зрушиться", – констатував він.
Дрони у війні
Війна в Україні стала по-суті першою війною з настільки активним використанням безпілотників – від повітряних до наземних і навіть морських засобів. Україна знищувала ворожу піхоту, техніку та кораблі за допомогою таких систем.
В Україні навіть було створено Сили безпілотних систем. Командувачем цього роду військ є Герой України Вадим Сухаревський. Військовий увійшов в історію російсько-української війни як перший офіцер ЗСУ, під чиїм командуванням було відкрито вогонь на ураження російських бойовиків під Словʼянськом у квітні 2014 року.
Українські виробники активно розвивають цю галузь. До прикладу, нещодавно повідомлялося про те, що в Україні завершили етап випробувань нових БПЛА оптоволоконним зв’язком. Вони здатні долати ворожі засоби РЕБ.
