На початку жовтня українським силам оборони під натиском росіян довелося відійти з Вугледара на Донеччині, який обороняли від самого початку повномасштабного вторгнення. Бійці з 72-ї окремої механізованої бригади, яка обороняла місто, розповіли виданню Kyiv Post, які причини призвели до втрати Вугледара.
Нова тактика росіян
Оскільки ЗСУ швидко знищували техніку окупантів за допомогою безпілотників, росіяни стали більше покладатися на піхоту як прикриття, розповів один із бійців.
"Вони заганяли бойові машини піхоти з інтервалом у 200 метрів. Ми їх знищували. Потім невеликі групи проривалися до знищених машин і окопувалися, влаштовуючи бліндаж і використовуючи згорілу техніку як укриття. Вони використовували 200-метровий проміжок, щоб перебігати від однієї машини до іншої", - розповів він.
Інший військовий зазначив, що російське командування мало дбало про життя своїх солдатів, кидаючи їх у смертельні атаки і намагаючись задавити українських захисників числом.
"Вони приходили групами по п'ять осіб. Ми вбивали чотирьох, один залишався і окопувався. Потім приходили ще п'ять, ми знову вбивали трьох або чотирьох, а двоє тих, хто залишився в живих, приєднувалися до першого. Вони копали разом. Коли набиралося 5-6 осіб, ця група просувалася далі. Втрати були величезними, але в них було достатньо ресурсів, щоб вистояти", - розповів боєць.
Відсутність підкріплення
Головною проблемою захисників Вугледара була відсутність свіжого підкріплення, розповів один з офіцерів бригади:
"Там була лінія оборони. Вона проходила через міни, але коли нікому її утримувати, це мало допомагає".
Застосування КАБів
Як зазначає військовий аналітик Сергій Кузан, ще одним чинником падіння Вугледара було активне використання росіянами керованих авіабомб.
"Вугледар розташований у центрі степу. Вся логістика знаходиться на виду. Щойно росіяни помітили рух, вони запустили тактичну авіацію, яка скинула бомби і все знищила. У їхньої авіації була свобода, тому що ми не могли вдарити по їхніх аеродромах", - додав Кузан.
Відхід з Вугледара - що далі
За словами солдата 72-ї бригади з позивним "Канада", наказу про відступ з Києва насправді не надходило, бригада пішла за наказом свого командування.
"Вугледар був приречений. Місто врятувати було неможливо, але людей можна було врятувати. Наказ про відступ так і не був відданий. Усі в місті і навколо нього знали, що час закінчується, але наказ про відхід так і не надійшов", - розповів він.
Як зазначають бійці, росіяни продавлюють українську оборону не якістю, а кількістю.
"Вони не можуть запропонувати свої ідеї. Вони копіюють усе, що ми робимо, але в них є ресурси, щоб це застосувати", - каже один із солдатів 72-ї бригади.
Єдине рішення, за словами Кузана, - стримувати російські сили доти, доки їхній наступальний потенціал не буде вичерпано, а на підмогу ЗСУ на фронт прибудуть резерви, мобілізовані цього літа.
Падіння Вугледара - новини
2 жовтня в ОСУВ "Хортиця" повідомили, що ЗСУ довелося залишити Вугледар через загрозу оточення. При цьому новий комбриг 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Охріменко розповів, що якщо загалом оцінити бойові потенціали, співвідношення під Вугледаром становило майже 1:9 на користь противника.
Як зазначив екскомандир взводу батальйону "Айдар" Євген Дикий, після окупації Вугледара теоретично росіяни могли б розвивати наступ у напрямку Дніпра та Запоріжжя. Однак у ворога немає сил для подібних дій. Він зазначив, що, найімовірніше, вони повернуться на Покровськ і проміжна мета на найближчий час - це Торецьк.
