Я готова вбивати ворога на полі бою, але це не стосується полонених росіян, бо вони вже на колінах, сказала штурмовичка та бойова медикиня Олена Риж в інтервʼю "Радіо Свобода".
За її словами, росіяни їй огидні і вони її вороги.
"Я їх хочу вбити, тому що вони хочуть вбити мене. Все дуже просто - або вони мене, або я їх. Такі реалії на лінії фронту. Але це не стосується полонених. Вони вже умовно на колінах. І я не відчуваю до них ніякої агресії, злості, ненависті. А відчуваю тільки жалість, тому що ті полонені в тому районі, де ми воюємо – це жалюгідні чоловіки, які їдять один раз на три дні, п’ють воду з калюж, вони місяць сидять в звичайній ямці. Так вони стріляють по нас, вони вороги і можливо хтось з них вбив наших воїнів", - зазначає Риж.
За її словами полонені росіяни дуже часто брешуть. При цьому додала, що знає багато історій, що кажуть одне, а потім з’ясовується інше. Зазначає, що немає сенсу їм щось доводити, але їх командування гірше до них ставиться, ніж українці до них. Вона зазначає, що зустрічаються росіяни, які вже тричі потрапляли в полон, йшли на обмін і знову поверталися, бо їм грошей багато платять.
Риж наголошує, що в ставленні до полонених в неї немає бажання зробити боляче, а готова про них піклуватися так само, як і про наших поранених:
"Хоча, можливо, людям, які не фронті буде дивно це чути. Один з полонених був Віч-інфікований і він про це повідомив, а другого випустили з тюрми і він вважає, що з нами воює Росія, а він бореться за свою свободу виходу з тюрми і за гроші".
За її словами, багато з них пояснюють, що вони воюють за гроші.
"Коли ми пішли на Курськ, то в українському суспільстві були активні дві позиції - одні казали, що ми маємо дзеркалити їх поведінку в Бучі, а другі казали, що ми не маємо опускатися до їх рівня. З розмов із знайомими, які в Курській області воюють, я бачу, що ми поводимося гідно і не опускаємося до їх рівня. І ми так само поводимося з полоненим. Ті люди, які кричать – їх треба так само гвалтувати, вбивати. То до них у мене пропозиція - "Без питань – я тобі дам ніж, зброю – піди і зроби. Ти зробиш це? Він на колінах чи готова ти пустити кулю в лоб? Я – ні", - наголосила Риж.
При цьому висловила впевненість, що 99,9% людей, які про це кричать і закликають до жорстокості, не змогли б це зробити.
Риж розповіла історію зі свого першого бою. "Був момент, коли я вийшла лицем в лице до ворога і він стояв від мене за 4- 5 метрів, він просто йшов без зброї, а я йшла з піднятою зброєю в окопі. Я була перша і я не змогла вистрілити. Це був перший бій і я була не обстріляна як і 95% тих, які були поряд зі мною. Крім того нам так довго вбивали в голову, що на війні так багато "дружнього вогню", що навіть коли мозок знає, що попереду ворог, то все ж коли я його побачила, то шукала синій скоч, щоб в 100% впевнитися, що то не ворог. Бо я б собі ніколи не пробачила, що вистрілила в лице своєму побратиму", - зазначає вона.
При цьому зазначила, що потім все таки почала стріляти, але момент було втрачено і зрозуміла, що не попала:
"Це важко стріляти в людину, якій ти дивишся в лице. Коли він там десь повзе, коли він біжить, виглядає з окопу, то вистрілити не проблема".
Черговий злочин російських військових
Як повідомляв УНІАН, днями російські окупаційні війська скоїли черговий воєнний злочин в Україні - стратили 16 українських військовополонених на Покровському напрямку.
В Офісі генерального прокурора України зазначають, що 1 жовтня 2024 року у низці Telegram-каналів було опубліковане відео, на якому зафільмовано імовірний розстріл представниками ЗС РФ 16 українських військовослужбовців. Воєнний злочин окупанти скоїли в районі сел Миколаївка і Сухий Яр Покровського району.
На оприлюдненому відео зафіксовано, як під контролем ворога військовослужбовці ЗСУ, взяті у полон, вийшли з лісопосадки. Після того, як вони вишикувались в шеренгу, окупанти умисно відкрили по них вогонь на ураження. Поранених, які подавали ознаки життя, добили впритул автоматною чергою.
В ОГПУ наголосили, що такі дії є цинічним і грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікуються як тяжкий міжнародний злочин.
