Кампанія далекобійних ударів України по російських військових заводах і складах боєприпасів дала неоднозначні результати, вважає аналітик Forbes Девід Акс.
Звичайно, такі удари принесли деяке полегшення цивільному населенню, яке страждає від бомбардувань. Однак у ширшому сенсі "крилаті ракети, що запускаються з повітря, часто не впливали на бойові дії", пояснює співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман.
Такі рейди, як, наприклад, удар по заводу безпілотників в Орловській області, можливо, врятували кількох українців, такі удари по найбільш вибухонебезпечних цілях не змінили фундаментальної проблеми, яка стоїть перед українськими силами, - здатності подолати оборону супротивника. Як вказує Кофман, хоча далекобійні удари можуть впливати на сили противника, українські бригади "часто не в змозі скористатися ними".
"Українським ВПС не особливо корисно підривати, скажімо, весь запас важких мінометів російської польової армії, якщо сусідній український армійський корпус затиснутий мінними полями або не має достатньої живої сили, щоб почати наступ і скористатися скороченням короткострокових запасів боєприпасів у росіян", - пише Акс.
Він зазначає, що фактично більша частина кампанії далекобійних ударів України - рейди, спрямовані на військове постачання, - вражаюча, але далеко не вирішальна. За даними української аналітичної групи Frontelligence Insight, більш ніж половина українських ударів у період з вересня по лютий "мали обмежений вплив".
"Безпілотники і ракети могли вразити кілька російських заводів і складів і спровокувати кілька жахливих пожеж, але пожежники зрештою гасили полум'я, а робітники зрештою відновлювали будівлі. Водночас українські війська продовжували поступово втрачати позиції на сході України".
Звичайно, частіші атаки і застосування важчих боєприпасів могли б завдати довгострокової шкоди. Але Україна не отримує достатньо найкращих боєприпасів глибокого удару іноземного виробництва, щоб вести тривалу та інтенсивну кампанію проти російської логістики. І вона поки що не виробляє достатньо подібних боєприпасів самостійно, вказує Акс.
Пріоритетні цілі для ударів
Можливо, тому останніми місяцями українські планувальники ударів змінили свою мету - тепер вони частіше завдають ударів по російській нафтовій інфраструктурі, особливо по НПЗ, які й підтримують російську військову економіку.
"Оскільки це більш технічно складні та дорогі споруди, їхнє значення для російської нафтопереробної промисловості та експорту нафтопродуктів також вище, а відновлювати їх складніше та дорожче", - пояснює Frontelligence Insight.
При цьому, як зазначає економіст Володимир Мілов, для посилення ефекту від ударів українські війська повинні проводити регулярні атаки на великі унікальні установки крекінгу на сучасних російських НПЗ.
Російській промисловості вкрай складно замінити їх в умовах чинного режиму санкцій, а часті й точні удари можуть перешкодити їхньому ремонту, зазначив Мілов.
Удари по Росії
Як писав УНІАН, кілька днів тому дрони СБУ вдарили по аеродрому "Енгельс" у Саратовській області РФ. Унаслідок атаки на аеродромі сталася пожежа, вибухи і вторинна детонація боєприпасів. Крім того, під час атаки ворожа ППО була не здатна протидіяти українським безпілотникам.
А наприкінці лютого ЗСУ знищили склад зберігання термобаричних боєприпасів російських загарбників на тимчасово окупованій території Донецької області, в районі Селидового.
