Сьогодні Росія контролює близько 20% території України, з яких значна частина представляє із себе суцільну руїну. Подальша підтримка цих територій може стати важким тягарем для російського бюджету, пише Foreign Affairs.
Автори публікації наголошують, що економічний результат від окупації українських територій вплине на майбутні судження про те, чи було вторгнення в Україну успішним, а також на апетити інших потенційних агресорів у світі. Економічна вигода від окупації Донбасу і причорномор’я — або її відсутність — вплинуть на оцінку КНДР щодо перспектив нової спроби завоювати Південну Корею, а також на бажання Китаю захопити Тайвань.
"Воєнне спустошення, тисячі смертей і втеча жителів працездатного віку після вторгнення Путіна в 2014 році та ескалації 2022 року, а також непокірність тих, хто залишився, значно обмежать прибутки Росії від завоювання, навіть не беручи до уваги приголомшливу ціну життя росіян за вилучення цих територій з-під контролю України", – пише Foreign Affairs.
Автори публікації наголошують, що окуповане населення навряд чи буде продуктивним, що показав досвід десятилітньої окупації Донецька та Луганська. Москва була змушена посадити російських громадян на ключові посади, оскільки українське населення, за деякими винятками, не бажало ефективно співпрацювати з російською владою. В регіоні процвітають злочинність і беззаконня, перешкоджаючи економічній діяльності.
Foreign Affairs зазначає, що навіть без активного чи пасивного спротиву місцевого населення на окупованих територіях залишається просто надто мало людей, щоб тут почався економічний бум.
Крім того, на окупованих територіях бракує промисловості та інфраструктури, придатної для економічного виробництва. Активні бойові дії спустошили економічну інфраструктуру цих регіонів. Деякі міста, як от Маріуполь, Бахмут, чи Вовчанськ, були зруйновані вщент. Значна частина території замінована.
Підтвердженням усього цього є наявна статистика. Навіть ті території, які були окуповані у 2014 році і не зазнали істотних руйнувань, досі не відновили свій економічний потенціал рівня 2013 року. Окупована частина Донеччини торік згенерувала менше п’ятої частини того, що на цій території виробляли в останній рік під контролем України. Економіка Криму, попри шалені вливання російських грошей, станом на зараз є на 16% меншою, ніж у у 2013-му, пише Foreign Affairs. Зараз окуповані території повністю залежні від дотацій з російського федерального бюджету.
Автори публікації наголошують, що будь які можливі економічні вигоди, які Москва могла б сподіватися отримати від завойованих територій, не тільки мізерні, але й мають приголомшливу ціну. Окрім сотень тисяч загиблих російських солдатів, шаленими є і матеріальні втрати. Лише прямі витрати на армію в бюджеті РФ за час війни склали понад 200 мільярдів. А ще ж є приховані видатки, а також втрата значної частини військової техніки, успадкованої від радянської епохи.
За час війни з Росії втекли від 500 000 до 1 300 000 переважно молодих, освічених і заможних громадян. Російська економіка серйозно постраждала від санкцій.
"Економічні витрати путінської війни очевидні, і навіть якщо вона завершиться територіальними здобутками Росії, окупація українських земель, спорожнілих від населення і спустошених роками бойових дій, залишає мало надії на їхнє відновлення. Напад Путіна на південно-східну Україну принесе лише наслідки завоювання, а не її прибутки. Навіть якщо Путін збереже там контроль в осяжному майбутньому, він навряд чи увійде в історію як такий, що здобув для Росії економічний і стратегічний приз. Зовсім ні", – пише Foreign Affairs.
Війна в Україні: стратегічні перспективи
Як писав УНІАН, президент Володимир Зеленський заявив, що наразі Україна не може повернути всі окуповані території, оскільки наявної допомоги від партнерів для цього недостатньо. Він наголосив, що не можна втрачати мільйони людей "заради результату, що може й не настати".
Також ми розповідали, що колишній посол України в США і Франції Олег Шамшур не виключає можливість певної угоди між США і Росією за спиною України. Щоб не допустити нової "Ялтинської угоди", потрібно перехопити в Росії стратегічну ініціативу на фронті, каже він.
