На Куп’янському напрямку російські окупанти, мета яких дійти до річки Оскіл до Нового року, переважають ЗСУ в особовому складі у десятки разів. Про це розповів hromadske командир батальйону бригади "Буревій" Костянтин Вахрамєєв, який зараз служить на Купʼянському напрямку.
За його словами, найбільше складнощів на цьому напрямку створюють ворожі керовані авіаційні бомби, але для піхотинців, які перебувають на передових позиціях, найсерйознішою загрозою є FPV-дрони. Вони працюють безперервно, постійно атакуючи укриття. Хоча є засоби радіоелектронної боротьби, противник постійно адаптується, намагається обійти ці засоби та знов атакує.
"Для піхотинців, які перебувають на передній лінії - це FPV. Вони тут нон-стоп працюють. Відновили якесь укриття, а його за ніч знищили - і таке цілодобово. Засоби РЕБ є, але противник на місці не стоїть. Він думає, як ці засоби перелетіти, пробує нові частоти, тобто розвивається в цьому напрямку дуже сильно", - розповів військовий.
Він додав, що росіяни на Куп’янському напрямку почали застосовувати дрони на оптоволокні. Це значно підвищує якість зображення, і оператори таких дронів можуть значно точніше визначати цілі. На думку комбата, йдеться про значний технологічний прорив.
"Я думаю, це грандіозний прорив. Ми теж уже почали такі дрони використовувати. Тут знову потрібен інший РЕБ", - каже він.
Кінцева мета противника, як зазначає комбат, дійти до річки Оскіл. Окупанти активно передають через свої канали, що до Нового року російські війська мають дістатися до цієї річки. Проте Вахрамєєв вважає, що це нереально.
"Бачу, що до Нового року це нереально взагалі. В особовому складі вони переважають нас в десятки разів. По техніці ми вирівнюємо це питання дронами, виявляємо їхню техніку ще на ранніх підступах, за кілометрів 20 до лінії бойового зіткнення, і починаємо по них працювати", - пояснює він.
За словами військового, з піхотою ситуація складніша. Місцевість вкрита ярами та посадками, росіяни накопичують сили й "проходять", виявляють найслабші місця - де можна лише техніку залучити, де вона не пройде. Вони ретельно вивчають територію, щоб зрозуміти, де техніка пройде, а де її використання неможливе.
"Тут багато річок таких, як Піщанка, через які техніка не проїде. Потрібно робити переправи. Силам оборони давно відомі ці місця, і вже практично все вогневе ураження налагоджене", - додає комбат.
На його думку, наразі Нацгвардія та волонтерські організації на вказаному напрямку забезпечують військових дронами в достатній кількості, але зі снарядами ситуація складніша. Зокрема, у Сил оборони є проблеми з деякими калібрами, а у росіян – навпаки. Наприклад, у противника немає проблем із постачанням 125-мм снарядів для танків, а ЗСУ мають деякі труднощі в цьому аспекті. Аналогічно - зі 120-мм мінами.
Важко працювати з мінометами, коли міни мають різні калібри та походять від різних виробників. Це ускладнює прицілювання, оскільки кожен вид мін має свої особливості польоту. Якщо працюєш з мінами одного виробника, все набагато простіше.
"По забезпеченню росіян - пам'ятаю такий перехват, де на одній вогневій позиції доповідає командир гармати, що відпрацював 10 снарядів, на залишку 95. Це лише в один день, на одній вогневій позиції, не на складах батальйону, а на одній позиції. Так, бачимо, які в них там ресурси, запаси цього всього", - наголошує командир батальйону.
Як окупанти поводяться на полі бою
Нагадаємо, як командир батальйону бригади "Буревій" Костянтин Вахрамєєв розповідав про поведінку окупантів на війні. За його словами, більшість полонених росіян, з якими він мав справу - колишні ув’язнені.
Він додав, що друга значна частина - люди, які скаржаться на кредити, сімейні труднощі, необхідність заробляти гроші. Йому цікаво, як російські солдати взагалі погоджуються на такі безглузді штурми, адже вони буквально біжать один за одним, навіть через тіла своїх загиблих, і намагаються дістатися до поставленої мети за будь-яку ціну.
