Україні потрібно якомога швидше вийти із "зони небезпеки", яку століттями створює Росія, і це має бути головна стратегія на найближче майбутнє, вважає професор Львівського католицького університету, історик Ярослав Грицак. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Главком.
"Стратегія для нас - вийти з-під Росії. Крапка. Закінчити цей столітній період нещасної історії, як казав Драгоманов (Михайло Драгоманов - український історик і громадський діяч XIX ст., - ред.), втрачений час, коли ми були разом з Росією. Не тому, що Росія погана, а тому, що Росія - це зона небезпеки. Це або війна, або репресії, які постійно повторюються. От нам і треба з цієї зони небезпеки вийти", - зазначив історик.
На його думку, "ми не можемо вийти з цієї зони самі", а лише "в союзі з кимось", тому що "ми в мегаполітично важливому, геополітично чутливому пограниччі".
"Ми можемо вийти, тільки увійшовши кудись. Єдиний реальний варіант - це Європейський Союз і НАТО. Оце є стратегія. І тут ми маємо йти шляхом Польщі. Коли ми увійдемо туди, в якій конфігурації, в яких кордонах це буде? Цього я не знаю. Тому треба казати, що є стратегічне завдання, а що є тактичне завдання", - наголосив Грицак.
При цьому він стверджує, що повернення захоплених росіянами територій слід відкласти до того часу, "коли Росія зазнає колапсу", адже російський режим, на думку історика, "не має великого майбутнього". Також він пояснив, чому Європа для нас важлива:
"Не тому що, знаєте, у Європі тільки добрі статки, якісь добрі умови для життя, а тому, що Європа – це зона, де неможлива війна. А без безпеки жодне суспільство розвиватися не може".
Грицак проаналізував, які країни підтримуватимуть Україну найбільше. Це, зокрема, Британія: "там, як би не змінювалась влада, буде постійна підтримка". Також він назвав Нідерланди, Данію, країни Балтії, Польщу.
"Це та смуга, де ми можемо думати про якісь союзи внутрішні, менш сталі, чи більш сталі союзи воєнні, економічні. Вони триматимуть Україну на плаву, як на рятівному колі. Менш сталими і, скажімо так, більш змученими у лапках є Південь. Зокрема Італія, Греція, частково Франція", - пояснив професор.
Окремо він сказав про Німеччину, "яка була мотором і серцем Європи", але "полишила цю роль з різних причин, зокрема через Меркель і Шольца (Ангела Меркель і Олаф Шольц – колишня і нінішній канцлери Німеччини, - ред.)".
"Але я думаю, що зараз, коли будуть вибори, якщо до влади прийде Фрідріх Мерц (голова партії Християнсько-демократичний союз, - ред.), то маємо великі шанси, що Німеччина приєднається до півночі, а не до півдня. І це міняє констеляцію. Ні, я не вважаю, що нам вдасться досягнути всього у швидкому темпі. Але йти до цього, робити певні кроки дуже важливо", - підкреслив історик.
Попередні заяви історика Ярослава Грицака
Раніше УНІАН повідомляв, чи можливі у 2025 році перемир’я і мир між Україною і Росією, на думку історика. Він вважає, що 2025-го у кращому випадку розпочнуться перемовини між Україною і Росією, але про мир рано говорити, тому що "стабільний мир - це дуже далека перспектива".
Також Грицак висловився про план поділу України на три частини. Він сказав, Москва мала наміри поділити Україну ще у 2008 році. Він нагадав, як міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський згадував розмову з кремлівським правителем Путіним, в якій той запропонував Варшаві окупувати Львів.
Крім того, історик заявляв, що обраний президент США Дональд Трамп до кінця президентства не зможе закінчити всі війни. Він зазначив, щонемає "навіть близької перспективи" завершення війни в секторі Гази, а у 2027 році може початись війна Китаю з Тайванем.
